Документи про прийняття на роботу

Розпочинаємо цикл статей з кадрової справи для бухгалтерів. Не секрет, що часто – густо бухгалтери, які займаються питаннями нарахування й виплати заробітної плати паралельно із бухгалтерськими справами займаються й кадровими питаннями. Тож розглянемо в першій статті питання прийому документів при прийнятті на роботу.

Трудові відносини з найманими працівниками повинні оформлюватися за нормами законодавства про працю. Це виключає виникнення трудових спорів та конфліктних ситуацій. Законодавство про працю регулює як порядок прийняття на роботу та звільнення з неї, так і будь-які правові відносини між підприємством і працівниками, що виникають у процесі праці.

Читайте також Нове в порядку компенсації середнього заробітку мобілізованих

Трудові відносини з працівником починаються з прийому на роботу й оформлення трудового договору. Розглянемо в першу чергу склад документів, які має надати працівник при прийомі на роботу.

Содержание

Документи , які надаються працівником для оформлення на роботу

Відповідно до частини другої ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати:

  1. Паспорт або інший документ, що посвідчує особу. У законодавстві України немає загального для всіх галузей права визначення документа, що посвідчує особу. Таким чином за загальним правилом, це має бути паспорт  громадянина України. Згідно зі ст. 200 Кодексу України про адміністративні правопорушення прийняття на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів громадян.
  2. Трудову книжку, оформлену в установленому законом порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Читайте також Детально про фіксовану індексацію на прикладах

У випадках передбачених законодавством:

  1. Документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію). Подається під час влаштування на роботу, яка вимагає спеціальних знань.
  2. Документ про стан здоров’я необхідний у разі прийняття на роботу зі шкідливими або небезпечними умовами праці. Надається висновок лікаря про те, що особі не протипоказана  ця  робота та в разі прийому працівника молодше 18 років.
  3. Інші документи, зокрема:
  • військовослужбовці, звільнені із Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та інші пред’являють військовий квиток, а призовники пред’являють приписне свідоцтво;
  • звільнені з місця відбування кримінального покарання зобов’язані пред’явити довідку про звільнення.

На підставі ст. 25 КЗпП для укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну та національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання  чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Слід пам’ятати, що згідно норм ст.

24 Кодексу законів про працю працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Читайте також Відмінності трудового договору та договору цивільно-правового характеру

Трудові відносини з працівником оформляються в такому порядку:

  1. Працівник пише заяву. Хоча в трудовому законодавстві немає норми, яка б прямо вказувала на необхідність її написання, та кожен має право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, про що буде свідчити заява.
  2. На підставі заяви працівника видається наказ про його прийняття на роботу, з яким працівник ознайомлюється під підпис . Згідно норм ст. 26 КЗпП під час укладення трудового договору угодою сторін може бути обумовлене випробування . Умова про випробувальний термін має бути зазначена в наказі про прийняття на роботу.
  3. Після видання наказу необхідно внести запис до трудової книжки не пізніше  ніж на п’ятий день. Працівник повинен ознайомитися із записом у трудовій книжці під підпис у картці П-2.
  4. Оформлюється особова картка працівника П-2, форма, якої затверджена  наказом держкомстату та Міноборони України від 25.12.2009 р.

Читайте також Приклад заповнення додатку 4 з ЄСВ при застосуванні понижуючого коефіцієнту

Так, в цій статті ми коротко оглянули, що, як і коли має бути оформлено, які документи мають бути надані при прийнятті працівника на роботу. В наступних статтях автор ознайомить Вас більш докладно з кожним із цих пунктів, а саме в найближчій публікації буде розглянуто питання трудових договорів та їх оформлення.

Науковий редактор, консультант прямої лінії  журналу «Заработная плата»

Казначей Галина

При поддержке: Ни для кого не секрет, что в подавляющем большинстве случаев налоговая служба выносит решения незаконно. В этом случае нужен профессиональный адвокат по налогам. Оспаривание решений налоговой службы уже давно переросло в отдельную отрасль права, поэтому такие дела нужно доверять адвокатам, специализирующимся на налоговых спорах.

Источник: https://byhgalter.com/prijom-dokumentiv-vid-pracivnika-pri-prijomi-na-robotu/

Прийняття на роботу

Коли кандидата на вакансію відібрано, до справи приступає працівник кадрової служби. А саме — розпочинається процес прийняття на роботу нового працівника. Про порядок прийняття на роботу працівника — розкажемо далі.

Інспектор завітав без попередження! Що робити?

Документи, необхідні при прийнятті на роботу

Перш ніж буде підписано трудовий договір між особою та підприємством, працівник кадрової служби має перевірити документи потенційного співробітника. Відповідно до статті 24 КЗпП кожен претендент повинен надати майбутньому роботодавцеві:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • трудову книжку.

У випадках, передбачених законодавством, також подаються:

  • документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію);
  • документ про стан здоров’я;
  • інші документи.

Умови прийняття на роботу осіб, яким передбачено пільги чи компенсації

Під час прийому на роботу, кадровик повинен з’ясувати, чи не має особа визначених у законі гарантій, пільг чи компенсацій. У разі їх наявності, потрібно, щоб претендент надав підтверджувальні документи. Серед них такі, як:

  • документ, що підтверджує статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, а для осіб, які постраждали від аварії на ЧАЕС — відповідне посвідчення;
  • посвідчення УБД, ветерана або учасника війни, члена сім ї загиблого чи померлого;
  • документ, що засвідчує встановлення дитині інвалідності, наприклад, копія пенсійного посвідчення;
  • свідоцтва про народження дітей;
  • інші документи, що засвідчують право особи на пільгу.

Зверніть увагу! Такі пільги є правом, а не обов’язком особи. Кадровик має роз’яснити, які пільги, гарантії або компенсації належатимуть особі, у разі подання відповідних документів. Але вимагати їх від претендента кадровик не має права. 

Інформуємо про умови праці на підприємстві та графік роботи

Працівника має бути поінформовано про шкідливі умови праці, у разі їх наявності, про режим та графік роботи організації тощо. У процесі прийому на роботу, йому повинні роз’яснити про наявність будь-яких шкідливих факторів, а також про можливість їх негативного впливу на здоров’я.

Повідомляємо про необхідність проходження попереднього медогляду

Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати попередній (при прийнятті на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі.

 Стане у пригоді: Наказ про проходження медичного огляду працівників

Попередньому медичному оглядові при прийнятті на роботу підлягають усі особи віком до 18 років та ті особи віком до 21 року, які за останні 12 місяців перед прийняттям на роботу не проходили щорічний медичний огляд (ст. 191 КЗпП).

У відповідних правових документах визначено усі посади, професії та види робіт, для яких встановлюються обов’язкові попередні медичні огляди, а також порядок проведення таких медоглядів. Окрім того така інформація має бути прописана у колективному договорі.

Зверніть увагу, що поки працівник проходить медичний огляд, за ним зберігається місце роботи або посада, а також йому належить до виплати середній заробіток.

Якщо претенденту на працевлаштування було видано медичний висновок, згідно з яким він не може за станом здоров’я виконувати запропоновану роботу, роботодавець зобов’язаний відмовити особі у працевлаштуванні (ч. 3 ст. 22 та ч. 6 ст. 24 КЗпП).

Які особливості прийняття на роботу за ID-паспортом?

Укладаємо трудовий договір

Договір може бути укладено як в письмовій формі, так і усно. Проте відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір укладається лише у письмовій формі у таких випадках:

  • якщо сам претендент відмовляється укладати усний договір;
  • при організованому наборі працівників;
  • для робіт в районах з особливими природними умовами та на роботах, де є підвищений ризик для здоров’я;
  • укладення контракту;
  • оформлення на роботу неповнолітніх;
  • при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Увага! Підприємство може розширити перелік випадків укладання трудових договорів у письмовій формі, прописуючи їх у колдоговорі або у правилах внутрішнього трудового розпорядку. Укладання трудових договорів може бути виключно в письмовій формі, якщо це зазначено у локальних актах організації.

Трудовий договір в письмовій формі: взірці, вимоги при підписанні

Не існує типової форми чи шаблону письмового трудового договору. Тому кожен роботодавець може самостійно визначити форму трудового договору та розробити його. Для прикладу, можна використовувати форми трудових договорів, розроблених органами державної влади:

  • типова форма трудового договору з працівником, діяльність якого пов’язана з державною таємницею, затверджена наказом Державного комітету України з питань державних секретів від 08.12.1994 № 44;

Источник: https://www.kadrovik01.com.ua/article/3499-qqq-17-m1-priynyattya-na-robotu-algoritm-dy-dlya-kadrovika

Повідомлення про прийняття працівника на роботу — бланк | зразок

Плануєте взяти на роботу працівника? Не забудьте сповістити про це податківців. А ми підкажемо, як правильно заповнити та подати повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Кому й куди подавати повідомлення про прийняття на роботу

Повідомлення про прийняття працівника на роботу – це документ, який містить інформацію про прізвище, ім’я, по-батькові найнятого працівника, дані про наказ про прийняття його на роботу, ідентифікаційний податковий номер, дату початку роботи.

Мета повідомлення. Внесення даних про працівника до реєстру застрахованих осіб, за яких сплачується ЄСВ

Хто подає. Подають повідомлення всі роботодавці: підприємства, бюджетні установи/організації, фізичні особи – підприємці.

Куди подавати. У територіальний відділ ДФС за місцем обліку.

Коли не подаємо. Повідомлення НЕ подаємо, коли відсутні підстави (лист Мінсоцполітики від 08.08.2016 р. № 1102/13/84-16), зокрема, якщо особа:

  • працює на громадських засадах;
  • стажується;
  • поновлена за рішенням суду. Рішення суду скасовує наказ на звільнення, а тому поновлюється раніше укладений трудовий договір;
  • вийшла з відпустки по догляду за дитиною до 3 років або до 6 років. Дія трудового договору продовжується без припинення, тому відсутня підстава для подачі повідомлення;
  • працює за цивільно-правовим договором. Повідомлення про прийняття працівника на роботу за ЦПД не подається, оскільки відсутні трудові відносини, які виникають лише за трудовим договором (лист Мінсоцполітики від 22.06.2016 № 746/13/84-16).

Що змінилося в оплаті праці з 1 вересня

Строки подання повідомлення про прийняття на роботу 2019 року

Подається повідомлення до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором. Це єдина вимога, тому граничний термін подачі повідомлення обумовлюється днем, коли новоприйнятий працівник приступає до роботи.

Врахуйте, що повідомляти про прийняття працівника не можна до укладення трудового договору (видання наказу/розпорядження про прийняття на роботу). Сповіщайте ДФС тоді, коли документально оформите з працівником трудові відносини.

 Граничний термін подачі повідомлення визначає роботодавець залежно від дати початку роботи працівника.

Прийняття працівника на роботу має проходити за таким порядком:

  1. отримуєте від майбутнього працівника документи для прийняття на роботу (копії паспорта, довідку про присвоєння номера облікової картки платника податку, трудову книжку);
  2. укладаєте трудовий договір;
  3. видаєте наказ про прийняття працівника на роботу та ознайомлюєте з ним під підпис працівника;
  4. направляєте повідомлення про прийняття працівника на роботу ДФС;
  5. очікуєте підтвердження від ДФС про прийняття повідомлення: квитанцію про прийняття в електронному кабінеті чи штамп з датою прийняття на бланку, якщо повідомлення передавали у паперовій формі. 

Таким чином, теоретично повідомлення можна подавати й у один день з наказом про прийняття на роботу та початком роботи. Наприклад, в 09.00 працівника ознайомили з наказом. В 09.30 подали повідомлення, отримали квитанцію. В 15.00 працівник приступив до роботи.

Однак рекомендуємо оформляти працівника так, щоб дата початку його роботи та дата подачі повідомлення все таки відрізнялися й повідомлення було надіслане саме до дати виходу працівника на роботу (лист Мінсоцполітики від 10.08.2015 № 1038/13/84-15).

Строки подання повідомлення про прийняття працівника на роботу
Дата наказу про прийняття на роботу ПОДАЧА ПОВІДОМЛЕННЯ Дата початку роботи (допуску до роботи)
  • Норми тривалості робочого часу 2020

Спосіб подання повідомлення про прийняття на роботу

Існує 2 варіанти подачі повідомлення:

Електронне повідомлення про прийняття працівника на роботу подається через інтернет з використанням електронного підпису (ЕП) через електронний кабінет платника податку. Повідомляти в електронній формі обов’язково, якщо трудовий договір укладаєте з 6 і більше працівниками. У разі подання електронної форми паперову можна не подавати.

Подати тільки в паперовій формі можна за умови, що до повідомлення вносите дані не більше ніж про 5 осіб. У цьому випадку електронний варіант можна не подавати. Відправляти повідомлення поштою не можна (лист ДФС від 25.09.2015 № 20344/6/99-99-17-03-03-15).

Бланк повідомлення про прийняття працівника на роботу

Источник: https://www.budgetnyk.com.ua/article/315-povdomlennya-pro-priynyattya-pratsvnika-na-robotu

Приймаємо людину на роботу: алгоритм дій

У зв’язку з тим, що Уряд України запровадив нові підходи у відносинах держави та бізнесу, за яких пріоритетними є дотримання гарантій та компенсацій роботодавцем при трудових відносинах, ГО “Білозерський центр регіонального розвитку“, на базі якого діє Офіс Мережі правового розвитку, ініціював проведення  ознайомчого семінару про порядок прийняття на роботу працівників.

Захід проводився для депутатів, працівників сільрад, підприємців Музиківської ОТГ та Федорівської сільської ради. Під час семінару юрист Білозерського офісу Мережі правового розвитку В’ячеслав Лях детально ознайомив присутніх з порядком оформлення працівника на роботу. Алгоритм дій буде цікавим та корисним усім роботодавцям та тим, хто працевлаштовується.

Роботодавець після прийняття  рішення про прийняття працівника на роботу повинен оформити його на роботі, що відповідало б нормам чинного законодавства, а саме:

1. Забезпечити наявність всіх необхідних документів працівника

Перш за все, людина, яка бажає працевлаштуватися, має, відповідно до ч. 2 ст. 24 КЗпП, надати роботодавцеві усі необхідні для цього документи, а саме:

  • паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
  • трудову книжку;
  • довідку податкового органу про присвоєння ідентифікаційного номера;
  • документ про освіту;
  • довідку про стан здоров’я (за необхідності);
  • інші документи (наприклад, військовозобов’язані особи – військовий квиток, особи, звільнені з місць відбування покарання за кримінальний злочин – довідку про звільнення тощо).  
  • заява про прийняття на роботу працівника.

2. Після прийняття документів, роботодавець повинен:

Укласти трудовий договір з працівником. ч.3 ст.24 КЗпП України, передбачає, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Винести наказ про прийняття на роботу. Для його оформлення можна  використати типову форму № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затверджену наказом Держкомстату від 5 грудня 2008 р.

№ 489, а можна скласти наказ у довільній формі.

У будь-якому разі наказ повинен підписати керівник підприємства, а працівника слід обов’язково ознайомити з наказом Після цього можна вважати, що трудовий договір із працівником укладено.

Повідомити Державну фіскальну службу про прийняття працівника на роботу. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 затверджено порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу. 

Внести запис до трудової книжки.

Кожен новий роботодавець перед внесенням відомостей про трудові відносини у графі № 3 трудової книжки як заголовок має зазначити повне найменування підприємства (для цього можна використати прямокутний штамп підприємства, який містить лише його повну назву без інших реквізитів).

А далі, під заголовком, вже вноситься звичайний запис – у графі № 1 трудової книжки вказують порядковий номер запису, що вноситься, у графі № 2 зазначають дату прийняття на роботу, до графи № 3 вносять запис про прийняття на роботу працівника із конкретним найменуванням професії або посади, на яку його було прийнято, а у графі № 4 – дату та номер наказу (розпорядження) на підставі якого внесено запис. Не забувайте, що запис про прийняття працівника на роботу згідно з п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58, повинен бути внесений роботодавцем до трудової книжки працівника не пізніше, ніж у тижневий строк з дня видання відповідного наказу та точно відповідати його тексту. 

Ознайомити працівника з умовами роботи. Згідно зі ст. 29 КЗпП, до початку роботи за укладеним трудовим договором роботодавець зобов’язаний:

  • роз’яснити працівникові його права і обов’язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати,  небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі  наслідки  їх  впливу  на здоров’я,  його  права  на  пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору;
  • ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;
  • проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни  праці і протипожежної охорони.

Здійснити кадрове діловодство.

Кожному новому працівнику має бути присвоєно табельний номер, оформлено особову картку (її типова форма П-2 затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Міністерства оборони України від 25 грудня 2009 р.

№ 495/656) та сформовано особову справу (до неї вносять документи, що подає або заповнює працівник, влаштовуючись на роботу (заява про прийняття на роботу, автобіографія), копії документів про освіту, витяг із наказу про прийняття на роботу тощо).

Хто має перевіряти роботодавців

Багато питань на семінарі стосувалися відповідальності роботодавців за порушення законодавства про працю. Учасники цікавилися, хто має здійснювати перевірки на предмет порушення. 

Як зазначає В’ячеслав Лях, з 1 січня 2017 року набули чинності зміни, внесені, зокрема, Законом № 1774 до деяких законодавчих актів України, які посилили відповідальність посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій за порушення законодавства про працю.

Згідно із Законом № 1774, і самих «контролюючих» з питань додержання законодавства про працю збільшилося. Відповідно до змін, внесених до ст.

17 Закону № 280 органи місцевого самоврядування, при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення можуть проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади.

А з питань здійснення делегованих їм повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення — перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників (зміни до ст.18 Закону №280).

А відповідно до змін, внесених до ст.

34 зазначеного Закону, виконавчі органи міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад, крім здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності, тепер вправі навіть накладати фінансові санкції (штрафи) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення.

 ГО “Білозерський центр регіонального розвитку“

Семінари проходили в рамках проекту “Посилення правових можливостей сільських громад“ за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Источник: http://legalspace.org/ua/helper/konsultue-yurist/item/10349-pryimaiemo-liudynu-na-robotu-alhorytm-dii

Чи можливе прийняття на роботу без трудового договору

Усім відомо, що працівника не може бути допущено до роботи без оформлення трудових відносин. Але з метою захисту від нечесних працівників та перевірки відповідності кандидата посаді, на яку він приймається, роботодавцю необхідно встановити випробування. Чи правомірне таке випробування та чи можливо запровадити стажування без попереднього оформлення на роботу, читайте далі.

Випробування при прийнятті на роботу

Відповідно до частини першої ст. 26 КЗпП при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Тобто при випробуванні працівник вважається прийнятим на роботу, але з умовою, що укладений з ним трудовий договір буде розірвано, якщо він не витримає випробування.

Випробувальний термін при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, — шести місяців. Для робітників термін випробування не може перевищувати одного місяця (ст. 27 КЗпП).

Якщо протягом випробувального терміну встановлено невідповідність працівника роботі, на яку його прийнято, роботодавець має право розірвати трудовий договір (частина друга ст. 28 КЗпП).

Отже, звільнення за результатами випробування можливо, якщо буде встановлено саме виявлену невідповідність. Виявленою невідповідністю можуть бути неякісне виконання роботи, неналежне виконання трудових обов’язків з причин недостатньої кваліфікації.

Окремий порядок доведення невідповідності працівника роботі, на яку його прийнято, трудовим законодавством не визначено.

Зазначення мети випробування — перевірка відповідності працівника посаді не означає, що дійсно має проводитися будь-яка перевірка, крім здійснюваного звичайного контролю роботи працівника і її результатів. Результатами роботи можуть бути різноманітні документи, предмети, які свідчать про якість роботи, що її працівник виконує відповідно до кваліфікаційних вимог за посадою, яку він обіймає.

Розірвання трудового договору за результатами випробування може бути оскаржене працівником в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів у питаннях звільнення.

Спір про неправомірність звільнення — це спір за заявою про поновлення на роботі.

Трудові спори про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору розглядаються безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах за заявою працівника (ст. 232 КЗпП).

Стажування

Поняття «стажування» трудовим законодавством не передбачено. Проте з метою збільшення конкурентоспроможності молоді Законом про зайнятість може запроваджуватися стажування для студентів вищих навчальних закладів (далі — ВНЗ) та учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ).

Стажування студентів ВНЗ і учнів ПТНЗ є формою підвищення їх професійного рівня, створює умови для професійної адаптації та отримання ними досвіду практичної роботи.

Пунктом 1 ст.

 29 Закону про зайнятість визначено, що право проходити стажування за професією (спеціальністю), за якою здобувається освіта, на підприємствах, в установах та організаціях (далі — підприємство) незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час, мають студенти ВНЗ та учні ПТНЗ, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Отже, керівник підприємства може прийняти на стажування студента ВНЗ та учня ПТНЗ, який має відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

Укладання договору

Згідно з п. 8 постанови № 20 студенти ВНЗ та учні ПТНЗ подають керівникові підприємства:

  • заяву, типову форму якої наведено у додатку до вищезазначеної постанови;
  • копію паспорта;
  • копію документа про освіту (за наявності);
  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті).

Крім того, особами, які проходитимуть стажування (далі — стажисти) згідно із переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду, додатково подається медична книжка.

Після надання всіх необхідних документів між підприємством та стажистом укладається договір про стажування. Типову форму такого договору наведено в додатку до Порядку, затвердженому постановою  № 20.

Разом з договором про стажування керівник підприємства затверджує індивідуальну програму стажування та видає наказ про проходження стажування.

У наказі зазначаються:

  • строки і місце його проходження (структурний підрозділ);
  • спеціальність (кваліфікація) або професія (кваліфікаційний рівень) стажиста;
  • режим стажування (тобто розподіл часу стажування, тривалість стажування і відпочинку);
  • керівник стажиста — це відповідальний за проведення стажування працівник підприємства, який має досвід та стаж роботи за відповідною спеціальністю (кваліфікацією) або професією (кваліфікаційним рівнем) не менш як три роки. За керівником стажування може бути закріп­лено не більше двох стажистів.

Запис у трудову книжку

Згідно з п. 2.

17 Інструкції № 58 запис у трудову книжку про стажування студентів ВНЗ, учнів ПТНЗ, які здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, вноситься підприємством, де вони проходили стажування, із зазначенням посади, періоду та місця проходження (структурний підрозділ) стажування, спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційного рівня) стажиста. Підставою для таких записів є наказ про проходження стажування.

Якщо стажист не має трудової книжки, то підприємство повинно оформити її не пізніше п’яти днів після початку проходження практики, що передбачено ст. 48 КЗпП.

Стажування без попереднього оформлення трудового договору можливе лише для студентів ВНЗ і учнів ПТНЗ, які мають відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень.

У цьому випадку між роботодавцем та стажистом укладається договір про стажування.

З метою перевірки відповідності працівника посаді, на яку він приймається, роботодавець має право при укладанні трудового договору встановлювати випробування.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Закон про зайнятість — Закон України від 05.07.2012 р. № 5067-VI «Про зайнятість населення». Постанова № 20 — постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.

2013 р.

№ 20 «Про затвердження Порядку укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях і Типової форми договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях». Інструкція № 58 — Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту України, Мінпраці України, Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58 

Источник: http://www.visnuk.com.ua/uk/publication/100004919-chi-mozhlive-priynyattya-na-robotu-bez-trudovogo-dogovoru