Спадщина

У статті «Як відбувається оформлення спадщини в Україні» ми детально розповідали про строки і порядок вступу в спадкування, в тому числі про те, про те як оформляється спадщина за заповітом у 2019 р.

У даній статті ми розглянемо процедуру вступу в спадкування за відсутності заповіту. Зі статті ви дізнаєтесь про право на спадщину за законом першої черги та наступних черг спадкоємців, а також про право на обов’язкову частку у спадщині.

Цивільний кодекс: спадщина та вступ у спадкування за законом

Спадщина переходить до спадкоємців за законом, коли відсутні спадкоємці за заповітом. Це можливо у випадках, коли:

  • заповіт не складали;
  • спадкоємець за заповітом не прийняв спадщини або відмовився від неї;
  • заповіт було визнано недійсним у судовому порядку.

У Цивільному кодексі України спадкуванню за заповітом присвячена 85 глава шостої книги. Там же можна прочитати про право на обов’язкову частку у спадщині, яка оформляється залежно від певних категорій осіб-спадкоємців незалежно від наявності заповіту. До таких спадкоємців відносяться:

  • малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти (інваліди),
  • вдова/вдівець, якщо вона/він непрацездатні (інвалід, пенсіонер);
  • непрацездатні батьки спадкодавця.

Зазначеним особам за наявності заповіту належить ½ частина того, що вони успадкували б, якби не було заповіту.

Спадщина за законом 2019: черговість спадкування

Законом визначено черговість спадкоємців. Особливість черговості полягає в тому, що поки існує хоча б один спадкоємець попередньої черги, спадкоємцям наступної черги можна ні на що не розраховувати.

Всього існує п’ять черг спадкоємців за законом.

  1. Перша черга включає: батьків, другого з подружжя (мова йде тільки про офіційно зареєстрований шлюб) і дітей. Що стосується дітей, то не має значення від якого вони шлюбу. Головне, щоб в їхніх свідоцтвах про народження спадкодавець був записаний як батько.
  2. У другу чергу успадковують рідні брати/сестри, дід/баба спадкодавця.
  3. У третю чергу входять рідні тітка і дядько.
  4. У четверту чергу право успадкування мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.
  5. Нарешті, п’ята черга – це всі інші спадкоємці: племінники, троюрідні онуки та інші близькі особи. У цю ж чергу входять особи, які перебували на утриманні спадкодавця і не були членами його сім’ї.

Особами на утриманні вважаються неповнолітні та непрацездатні (пенсіонери та інваліди), які отримували від спадкодавця матеріальну допомогу не менш як п’ять років, і це було єдиним засобом їх існування.

Про четверту чергу: кого можна вважати сім’єю

За законодавством сім’єю вважаються особи, які разом проживають, пов’язані побутом і взаємними правами і обов’язками. З цього можна зробити висновок, що якщо люди жили разом і вели спільне господарство, то це вже дає право претендувати на спадщину. Щоправда, в четверту чергу.

Нотаріус не може на свій розсуд встановити факт проживання однією сім’єю осіб, які до нього звертаються. Тому доказувати це доведеться в судовому порядку. Це стосується і тих випадків, коли люди не були розписані, а проживали в так званому «цивільному шлюбі».

У разі звернення особи, яка не може підтвердити свого родинного зв’язку зі спадкодавцем або ж факту проживання однією сім’єю, нотаріус зобов’язаний видати письмову відмову в оформленні спадщини, і далі оформлення спадщини відбувається в судовому порядку.

Більш докладно про це читайте в статті: «Спадщина в Україні та її захист через суд»

Що таке спадкування за правом представлення

У разі спадкування за правом представлення мова йде про право на спадщину онуків, правнуків, племінників і племінниць, якщо їх батьки були спадкоємцями після спадкодавця та померли раніше за нього.

Спадкова трансмісія

Якщо спадкоємець помер до вступу в спадкування після спадкодавця, але не встиг прийняти спадщину (подати заяву), то право на його частку належить його спадкоємцям, крім обов’язкової частки в спадщині, про яку ми згадували вище. Це називається спадковою трансмісією.

Як розподіляється спадщина між спадкоємцями

Частки спадкоємців в рамках однієї черги є рівними. Якщо в спадок входить рухоме майно, то спадкоємці за усною домовленістю можуть поміняти розмір частки кожного з них.

Що стосується нерухомого майна (квартири, будинки, землі і т.д.) або транспортних засобів, то змінити розмір частки одного зі спадкоємців можна тільки за письмовим договором, який укладається і засвідчується нотаріусом.

  1. Спадкоємці за законом мають право на отримання спадщини в разі відсутності спадкоємців за заповітом, крім спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
  2. Спадкування за законом відбувається в порядку черговості. Всього існує п’ять черг спадкоємців за законом. Кожна наступна черга настає, якщо відсутні спадкоємці попередньої черги.
  3. Всі спадкоємці однієї черги мають право на рівну частку у спадщині, але вони можуть домовитися і про інший розподіл спадщини.
  4. У разі неможливості підтвердити родинні зв’язки з померлим, спадщина оформляється в судовому порядку.

Сподобався матеріал? Будем вдячні за поширення в соцмережі!

Источник: https://ursambo.com/ukr/zahist-prav-simyi/yak-oformlyuyetsya-spadshhina-za-zakonom-v-ukrayini.html

Спадщина за заповітом

Кожний громадянин має право розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд. А також визначити, хто стане новим власником після його смерті. З цією метою і оформляється спадщина за заповітом, в якому можуть бути згадані як родичі, так і інші особи. Власник також може позбавити спадщини будь-якого законного правонаступника, прямо прописавши це в документі.

Якщо спадкодавець оформив заповідальний документ, це не означає, що особа, зазначена в ньому, автоматично отримує майно. Щоб прийняти власність, спадкоємцю потрібно вчинити певні дії. Ми розповімо про те, як оформити спадок, який дістався за заповітом, скільки це коштує, які документи необхідно зібрати.

Раніше, в статті “Спадкування за законом, якщо немає заповіту” ми розповіли про порядок прийняття спадку за законом.

Що і кому можна передати у спадок?

Заповіт – односторонній договір, який вступає в силу тільки після відкриття спадкової процедури. Ця процедура відкривається автоматично – після смерті власника або після прийняття рішення про визнання особи померлою.

В ст. 1236 ЦПК зазначено, що власник може заповісти права та обов’язки, які належать йому на момент складання заповіту, а також будуть налетажи в майбутньому.

Отже, в список спадкової маси можуть включатися:

  • майнові об’єкти (нерухомість, земельні ділянки, автотранспорт, предмети побуту, техніка, особисті речі та інше);
  • активи і пасиви, які мають відношення до особистості власника;
  • будь-які нематеріальні та немайнові об’єкти.

Спадкоємцями можуть виступати:

  • фізичні особи, які перебувають у здоров’ї на день відкриття спадкової процедури;
  • діти заповідача, зачаті при житті та народжені після його смерті;
  • юридичні особи, згадані заповідачем, державна реєстрація яких не скасована;
  • українськае держава, іноземна держава, громадські та державні підприємства, організації, фонди.

В законі міститься таке поняття, як негідні правонаступники. Це окрема категорія спадкоємців, які позбавляються законного права на отримання майна заповідача.

Спадкоємець може бути визнаний негідним незалежно від того, яким чином він набуває права – за заповітом або за законом. Більш того, негідним правонаступником визнається особа, яка претендує на обов’язкову частку.

До негідних правонаступників закон відносить:

  • осіб, позбавлених майна на підставі рішення суду. Таке рішення може бути прийнято, якщо родич злісно ухилявся від зобов’язань щодо забезпечення заповідача;
  • правонаступників, які вчинили протизаконні дії, спрямовані на збільшення своєї частки або частини інших спадкоємців. Даний факт повинен бути підтверджений в суді;
  • батьки, які позбавлені прав на дитину, що виступає спадкодавцем.

Читайте також:  Як перевірити, чи є спадщина і де знаходиться заповіт?

Якщо правонаступник отримав свою частину власності, тільки потім суд визнав його недостойним, він зобов’язаний повернути майно або компенсувати вартість (якщо фізично це зробити неможливо).

Загальні правила прийняття спадщини за заповітом

Щоб оформити майно, спадкоємець повинен подати заяву нотаріусу або іншій особі, наділеній повноваженнями на видачу спадкового свідоцтва.

Документ можна надати особисто, відправити кур’єром або поштою. Крім цього, заяву може подати довірена особа – для цього потрібно нотаріально завірити документ та видати представнику довіреність на отримання спадкового свідоцтва.

Спадкоємець може прийняти власність спадкодавця фактично, якщо він здійснює одну або декілька дій:

  • володіє та управляє майном;
  • забезпечує збереження спадщини;
  • несе витрати по утриманню майна;
  • відшкодовує борг заповідача або одержує належні йому боргові зобов’язання.

Термін вступу в спадщину за заповітом

Закон обмежує час для здійснення дій, спрямованих на прийняття майна – шість місяців з дня смерті власника. Про строки позовної давності у спадковому праві ви зможете прочитати в цій статті.

Особа, яка отримує спадкові права в результаті відмови інших спадкоємців, має право звернутися до нотаріуса з відповідною заявою протягом трьох місяців по закінченні строку прийняття майна «відказником».

Що робити, якщо родич пропустив встановлений термін? Оформити права можливо, якщо…

  • відновити строки в судовому порядку – подати позовну заяву та надати докази того, що позивач не був повідомлений про смерть спадкодавця, або пропуск стався з поважних причин;
  • заручитися згодою інших правонаступників, покликаних до спадкоємства, і надати нотаріусу їх письмові заяви про те, що вони не заперечують проти перерозподілу часток.

Більше про те, як оформити спадщину після спливу строку для її прийняття, ми розповіли тут.

Пошук заповіту

Перший крок на шляху до оформлення спадкової власності – це визначення місця зберігання заповіту.

Читайте також:  Оформлення спадщини неповнолітнім

Як правило, такі документи зберігаються в найближчій нотаріальній конторі за місцем проживання власника. Як встановити місце відкриття спадкової процедури, ми розповіли в цій статті.

Якщо заповідальний документ не вдалося знайти, але родичі твердо впевнені, що він був складений, потрібно звернутися у вищий нотаріальний орган з відповідним запитом – будь-яка нотаріальна дія реєструється в спеціальній базі.

Необхідні документи

Крім заповіту, правонаступнику слід зібрати пакет документів:

  • громадянський паспорт;
  • документи, що свідчать про спорідненість;
  • свідоцтво про смерть заповідача;
  • правовстановлюючі документи на об’єкти, що входять до складу спадщини;
  • довідки з БТІ про оціночну вартість об’єктів нерухомості, експертну оцінку автотранспорту та інше.

Після того як всі документи будуть зібрані та надані нотаріусу, оформлюється та видається спадкове свідоцтво.

Державне мито

При оформленні спадщини звільняються від сплати держмита правонаступники за законом, які входять у першу чергу спадкоємців. У всіх інших випадках доведеться сплатити державне мито. Його розмір та умови нарахуваня регулюються Податковим кодексом. При розрахунках суми за основу береться загальна вартість спадкової маси, що міститься в оціночних документах.

Більше про те, скільки доведеться заплатити правонаступникам при оформленні документів, ми розповіли в статті “Скільки коштує спадщина?“.

Спадкування окремої частини

Якщо правонаступник прийняв частину власності, вважається, що він автоматично прийняв все майно, яке йому належить. І не важливо, з чого складається дане майно, в якому вигляді та де знаходяться спадкові об’єкти.

Наприклад, якщо правонаступник вступив у володіння квартирою, до нього переходить у спадок і вся інша власність, а також боргові зобов’язання заповідача.

Спадкодавець може визначити у документі частки кожної зазначеної їм особи. Якщо розподіл спадщини не здійснений, правонаступники розподіляють його за угодою.

Борги заповідача

Спадкоємець, зазначений у заповідальному документі, приймає не тільки майно, але і наявні на момент відкриття процедури боргові зобов’язання. Якщо правонаступників декілька, борги розподіляються між усіма – пропорційно отриманої кожним з них частки.

Кредитори мають право пред’явити претензію за боргами спадкодавця тільки до тих правонаступникам, які оформили спадкове майно – також в межах частки кожного. Строки подання претензії обмежені шістьма місяцями, при цьому їх відновлення, продовження чи переривання – неможливо.

Читайте також:  Чи можуть онуки отримати спадщину бабусі?

Відмова від спадщини

Іноді спадкоємці, зазначені в заповіті, відмовляються від майна. Чому це відбувається?

Наприклад, потенційному правонаступнику не потрібна спадкова власність, оскільки вона не має цінності або обтяжена зобов’язаннями. Іноді правонаступник оформляє відмову на користь інших родичів.

Тому закон дозволяє громадянам…

  • відмовитися від права спадкування на користь інших спадкоємців або зробити це безумовно;
  • оформити відмову протягом шести місяців з дня відкриття процедури, навіть якщо раніше була подана заява про вступ у спадщину.

Зверніть увагу! Спадкоємці-«відмовники» втрачають свої права остаточно і надалі не можуть претендувати на майно. Тому, перед тим як оформити відмову, потрібно зважити всі «за» та «проти».

Неповнолітній або недієздатний спадкоємець може відмовитися від власності, тільки заручившись згодою органів опіки та піклування.

Недійсність заповіту

Заповідальний документ можна оскаржити, визнати недійсним. Закон розмежовує недійсні заповіту – вони бувають незначні або оспорюванні. Анулювати документ може тільки суд, після розгляду позовної заяви заінтересованої особи. В більшості випадків позови подаються родичами, які обділені заповідачем, позбавлені спадкових прав.

Коли заповіт визнається недійсним?

  • Якщо його положення не відповідають нормам закону;
  • якщо не дотримана форма документа (відсутній підпис спадкодавця, відсутнє нотаріальне засвідчення);
  • заповідач на день підписання документа був недієздатним або його дієздатність обмежена;
  • на заповідача впливали треті особи – обдурили, погрожували, ввели в оману, застосовували інші незаконні методи впливу.

Якщо суд анулює заповіт, зазначені в ньому правонаступники втрачають спадкові права, а майно переходить до родичів спадкодавця – відповідно до встановленої законом черги.

Ще більше інформації по цій темі ви знайдете в статті “Спадщина за заповітом: порядок оформлення, форма і зміст“.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Источник: https://advokat4you.in.ua/spadshhina-za-zapovitom/