Ст. 185 КК У

• Статья 185 статья часть 3
• Кража статья Украина
• Статья 185 УК РФ

3. Письменное уполномочие на совершение сделки представителем может быть представлено представляемым непосредственно соответствующему третьему лицу, которое вправе удостовериться в личности представляемого и сделать об этом отметку на документе, подтверждающем полномочия представителя.

Письменное уполномочие на получение представителем гражданина его вклада в банке, внесение денежных средств на его счет по вкладу, на совершение операций по его банковскому счету, в том числе получение денежных средств с его банковского счета, а также на получение адресованной ему корреспонденции в организации связи может быть представлено представляемым непосредственно банку или организации связи.

4. Правила настоящего Кодекса о доверенности применяются также в случаях, когда полномочия представителя содержатся в договоре, в том числе в договоре между представителем и представляемым, между представляемым и третьим лицом, либо в решении собрания, если иное не установлено законом или не противоречит существу отношений.

5.

В случае выдачи доверенности нескольким представителям каждый из них обладает полномочиями, указанными в доверенности, если в доверенности не предусмотрено, что представители осуществляют их совместно.

Кража статья Украина

Кроме того, предусмотрена возможность ареста (до полугода) и даже лишение свободы (до 3-х лет).

Словом, 185 статья Уголовного кодекса несет в себе действительно реальное и малопривлекательное наказание. Ст 185 ч.3 гласит о краже со взломом, что считается отягчающим обстоятельство преступления и влечет дополнительное наказание.

В прочем, точно так же и ст 185 ч 2 несет в себе мало радостного, так как повествует о повторном совершении кражи, что тоже ведет к увеличению наказания. Попав в такую ситуацию Вам необходимо как можно раньше обратиться за помощью к адвокату.

К счастью, мы готовы Вам в этом помочь, а наш адвокат защитит Ваши законные права.

Причем преступления для несовершеннолетних — это акт смелости, самоутверждения, а также — способ присвоить чужую вещь и о результатах своих противоправных действий они не задумываются, что и приводит к необратимым для них последствиям.

Уголовный кодекс Украины четко определяет нормы ответственности за совершение кражи: тайное похищение чужого имущества (кража) — наказывается штрафом от пятидесяти до ста необлагаемых минимумов доходов граждан или общественными работами на срок от восьмидесяти до двухсот сорока часов, либо исправительными работами на срок до двух лет, или арестом на срок до шести месяцев, или лишением свободы на срок до трех лет.

Уголовная ответственность наступает в том случае, если стоимость похищенного имущества превышает сумму 121 гривен 80 копеек. Когда стоимость имущества не превышает указанной суммы, такая кража будет считаться мелкой, ответственность за совершение которого наступает по статье 51 Кодексу Украины об административных правонарушениях

Мелкое хищение чужого имущества путем кражи, мошенничества, присвоения или растраты — влечет за собой наложение штрафа от десяти до тридцати необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительные работы на срок до одного месяца с отчислением двадцати процентов заработка, или административный арест на срок от пяти до десяти суток.

Что же касается ответственности несовершенолетних за совершение кражи то она наступает с 14-летнего возраста, за совершение мелкой кражи — с 16-летнего.

В случае, когда кража совершена несовершеннолетним до наступления указанного возраста, родители данного лица привлекаются к административной ответственности по статье 184 Кодекса Украины об административных правонарушениях «Невыполнение родителями или лицами, их заменяющими, обязанностей по воспитанию детей» и влечет предупреждение или наложение штрафа от одного до трех необлагаемых минимумов доходов граждан.

Статья 185 УК РФ

1.

Общественная опасность преступления заключается в подрыве установленной законом экономической деятельности и доверия инвестиционным процессам в государстве, в угрозе финансовому рынку страны, в причинении вследствие этого крупного ущерба гражданам, организациям или государству.

Основной состав преступления описан в ч. 1 коммент. статьи и выражает умышленные общественно опасные деяния, относящиеся к категории преступлений небольшой тяжести.

Между тем эти понятия различаются, что имеет важное теоретическое и практическое значение.

Доверенность — документ. Выдача доверенности представляет собой одностороннюю сделку. Сам по себе факт существования документа отнюдь не порождает правомочий у лица, на имя которого оформлена доверенность, поскольку доверенность ему не выдана. Так, если некто оформил доверенность и хранит ее у себя, то никаких правомочий у лица, на имя которого оформлена доверенность, не возникает.

Источник: http://yuridicheskayakonsulitatsiya.ru/statja-185-statja-chast-3-28149/

Ч 2 ст 185 кк україни

2. Крадіжка (ст. 185 КК). Відмінність крадіжки від грабежу

Навпаки, не є предметом крадіжки та інших злочинів, які передбачають відповідальність за незаконне заволодіння майном:

1) природні багатства в їх природному стані (надра, ліс на корені, риба й інші водні тварини в природних водоймах, звірі в лісі тощо). їх незаконне знищення, пошкодження, вилов належать до злочинів проти довкілля (статті 240, 246, 248 і 249 КК);

2) вогнепальна зброя (крім гладкоствольної мисливської), бойові припаси, вибухові речовини, вибухові пристрої чи радіоактивні матеріали (статті 262-267 КК);

3) транспортні засоби (ст. 289 КК);

4) тіло (останки, прах) померлого, урна з прахом померлого, предмети, що знаходяться на (в) могилі, в іншому місці поховання, на тілі (останках, прахові) померлого (ст. 297 КК);

5) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори (ст. 308, 312 КК та ін.);

6) офіційні чи приватні документи (паспорти або інші важливі особисті документи), що не мають грошової оцінки та мінової властивості, штампи й печатки (ст. 357 КК);

7) військове майно (статті 410, 411 КК та ін.);

8) речі, що знаходяться при вбитих чи поранених на полі бою (ст. 432 КК) тощо.

Отже, незаконне заволодіння цими предметами кваліфікується за іншими статтями Особливої частини КК України.

Відмінність крадіжки від грабежу в способі вчинення злочину (крадіжка — таємне викрадення, а грабіж відкрите викрадення).

Викрадення вважається таємним, коли воно здійснюється:

1) за відсутності власника чи іншої особи;

2) у присутності власника або іншої особи, але непомітно для них;

3) у присутності власника або іншої особи, але сам винний не усвідомлює цього моменту та вважає, що діє таємно від інших осіб (наприклад, дії винного фіксує камера спостереження в супермаркеті, а на екрані телевізора охоронець бачить їх);

4) у присутності власника чи іншої особи, які через свій фізіологічний або психічний стан (сон, сп’яніння, малолітство, психічне захворювання тощо) чи інші обставини не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна та не можуть дати йому належної оцінки;

6) особою, що не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стрілець воєнізованої охорони та ін.).

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа, що досягла 14-річного віку.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

http://forlawyer.com.ua/knigi/krimnalne-pravo-ukrayini-kuznecov-vv/15862-2-kradzhka-st-185-kk-vdmnnst-kradzhki-vd-grabezh.html

Коментар до статті 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб,-

карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому,-

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах,- карається позбавленням волі на строк від п’яти до

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою,-

карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Примітки: 1. У статтях 185,186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

2.У статтях 185,186,189 та 190 цього Кодексу значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3. У статтях 185-191 цього Кодексу у великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п’ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

4. У статтях 185-187 та І89-193 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

1. Закон визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна. Від усіх інших форм викрадення крадіжку відрізняє спосіб вилучення такого майна — таємність.

Таємним викрадення є і у випадку, коли воно вчинюється у присутності потерпілого чи інших осіб, які через свій фізіологічний чи психічний стан (сон, сп’яніння, малолітство, психічне захворюван-

ня тощо) не усвідомлюють факту протиправного вилучення майна:

Як крадіжку слід розглядати протиправне вилучення чужого майна особою, яка не була наділена певною правомочністю щодо викраденого майна, а за родом своєї діяльності лише мала доступ до цього майна (комбайнер, сторож, стрілець воєнізованої охорони та ін.).

Крадіжка визнається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися рим (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Визначення того, чи мала

власний розсуд (спосіб охорони майна, механізм вилучення майна, момент затримання винної особи тощо).

2. Суб’єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла

4. Кваліфікованими видами крадіжки є вчинення її: 1) повторно;

2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою, а також крадіжка: 6) поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкоди потерпілому.

Постанова ПВС №7 від 25 вересня 1981 р. Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного

Постанова ПВС №12 від 25 грудня !992 р. Про судову практику Б справах про

корисливі злочини проти приватної власності (п. п. 5,6). Пошук по сайту:

Останнє у блозі:

Кризис только начинается

Американцы в край обнаглели

Россия подает пример

НБУ снимет все валютные ограничения

Цитаты от Ющенка

При використанні матеріалів сайту

обов’язкове посилання на цей сайт.

Про проект Реклама на сайті Зворотній зв’язок

http://crimealawyers.com/komentar-do-statt%D1%96-185-krad%D1%96zhka

uristinfo.net

§ 2. Корисливі злочини, пов’язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб

Загальними ознаками, що об’ єднують різні злочини цієї групи, є: 1) незаконне, безоплатне обертання чужого майна на користь винного або інших осіб; 2) корисливі мотив та мета — прагнення, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Обертання має бути незаконним. Це означає, що суб’єкт не має права на це майно, оскільки воно для нього є чужим. Обертання майна має бути безоплатним, тобто воно не повертається, не оплачується, не відшкодовується власнику еквівалент його вартості.

Мотив корисливий — прагнення одержати матеріальну вигоду для себе або інших осіб, спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна.

Крадіжка (ст. 185 КК). Частина 1 ст. 185 КК визначає крадіжку як таємне викрадення чужого майна.

Об’єктивна сторона крадіжки виявляється в дії: таємному неза­конному, безоплатному, поза волею власника викраденні чужого майна.

Закінченою крадіжка визнається з моменту вилучення майна і отри­мання винним можливості хоча б початкового розпорядження вилуче­ним (сховати, передати, викинути тощо).

Повторну крадіжку слід відрізняти від продовжуваної крадіжки, при якій вчиняється одна крадіжка, але кількома тотожними діями, об’ єднаними єдиною метою (наприклад, крадіжка із заводу велосипе­да окремими деталями).

Якщо крадіжка вчиняється після крадіжки, то вчинене кваліфіку­ється за ч. 2 ст. 185 КК.

У частині 3 ст. 185 КК встановлена відповідальність за крадіжку, поєднану з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або таку, що завдала значної шкоди потерпілому.

Аналіз першої ознаки вимагає з’ясування, по-перше, понять «житло», «інше приміщення», «сховище»; по-друге, поняття «проникнення».

Для проникнення не має значення, чи проник винний сам (фізично) у житло, приміщення або використав знаряддя, якими, наприклад, через відкриту кватирку вилучав майно.

Якщо з метою проникнення застосовується насильство (наприклад, щодо охоронця, господаря квартири та ін.), то залежно від характеру насильства усе вчинене має кваліфікуватися як грабіж або розбій.

Крім того, ч. 5 ст. 185 КК передбачає відповідальність за крадіжку, вчинену організованою групою, ознаки якої передбачені у ч. 2 ст. 28 КК.

Грабіж, як і крадіжка, вважається закінченим з моменту вилучення майна і отримання можливості розпорядитися ним як своїм.

Розбій (ст. 187 КК) є найбільш небезпечним злочином проти влас­ності. Його обов’язковим додатковим об’єктом виступають життя і здоров’ я потерпілих.

Психічне насильство — це погроза заподіяти вказане фізичне на­сильство або погроза вбивством. Додаткової кваліфікації за ст. 129 КК тут не потрібно.

Розбій належить до усічених складів злочинів, тому він вважається закінченим з моменту нападу, тобто з моменту застосування насиль­ства, незалежно від того, вдалося винному заволодіти майном чи ні.

Розбій вважається повторним лише тоді, коли йому передував роз­бій або бандитизм. Вчинення раніше крадіжки, грабежу чи інших ко­рисливих злочинів, пов’ язаних із обертанням чужого майна, повтор­ності розбою не утворюють.

Заподіяння в процесі розбою тяжких тілесних ушкоджень охоплю­ється ч. 4 ст. 187 КК і додаткової кваліфікації за ст. 121 КК не потребує, навіть якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Вимагання (ст. 189 КК) має своїм безпосереднім додатковим об’єктом відносини у сфері охорони безпеки життя, здоров’я, честі, гідності, особистої недоторканності потерпілих.

Предметом вимагання є не тільки майно, а й право на майно, а та­кож дії майнового характеру. Право на майно — це документ, що до­зволяє отримати у власність майно (приміром, заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо).

Дії майнового характеру — це, наприклад, вимога підвищити на посаді, видати безкоштовну путівку на курорт тощо.

Таким чином, діяння виражається в активній поведінці та може виявлятися в незаконній вимозі: а) майна; б) права на май­но; в) вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.

Потерпілими можуть бути: власник; особа, якій майно ввірене на законній підставі; близькі родичі цих осіб (батьки, діти, бабуся, дідусь, сестри, брати).

Шахрайство (ст. 190 КК). Предметом шахрайства є не тільки майно, а й право на майно.

Об’єктивна сторона цього злочину виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зло­вживання довірою.

Обман — це повідомлення неправдивих відомостей або замовчу­вання відомостей, які мають бути повідомлені, з метою заволодіння чужим майном або придбання права на майно. Він може виражатися в усній, письмовій формі, у використанні підроблених документів.

Зловживання довірою — це вид обману, що полягає у використан­ні винним довірливих відносин з власником або іншою особою, засно­ваних на родинних, службових відносинах, знайомстві, інших цивільно- правових відносинах.

Як правило, розтрата слідує за привласненням, є наступним після привласнення етапом злочину. Але розтрата може бути і не пов’язаною з привласненням. Наприклад, коли комірник незаконно, з корисливою метою передає майно третім особам.

Розтрата вважається закінченою з моменту відчуження, витрачення майна. На відміну від привласнення, при розтраті на момент пред’явлення вимоги про повернення ввірене майно у винного відсутнє.

http://uristinfo.net/2010-12-28-11-45-41/263-kriminalne-pravo-ukrayini-osobliva-chastina/8443-rozdil-vii-zlochini-proti-vlasnosti.html?start=1

Комментариев пока нет!

Источник: https://jurpravda.ru/konsultacii-specialistov/ch-2-st-185-kk-ukraini.html

Злодій повинен сидіти у в’язниці?

Всі ми добре пам’ятаємо безапеляційний вираз героя безсмертного фільму Станіслава Говорухіна «Місце зустрічі змінити не можна» Гліба Жеглова: «Злодій повинен сидіти в тюрмі!»

Так, для Жеглова те, що злодія має бути покарано і позбавлено волі, щоб в подальшому він остерігався повторювати злочинні дії, було логічним і єдиним вірним рішенням.

Однак, перед тим, як ув’язнити злодія, правоохоронні органи мусять переконатись, що він дійсно скоїв злочин, причому факт вчинення відповідного злочину (крадіжки) саме цією особою (яку ми і вважаємо злодієм) має бути доведений в суді.

Що ж можна вважати крадіжкою згідно із законами України? Які дії вважаються ознакою крадіжки? І чим вони відрізняються від заволодіння загубленим майном, власник якого невідомий?

Для того, щоб діяти в рамках закону, необхідно розібратись в цих питаннях.

Що вважається крадіжкою

Згідно статті 185 кримінального кодексу України, крадіжка визначається як таємне викрадення чужого майна, і відноситься до злочинів проти власності. Від інших злочинів проти власності крадіжку відрізняє саме таємність її вчинення. Так, ця ознака є визначальною при кваліфікації злочину як крадіжки.

В залежності від того, яка саме крадіжка була здійснена, відрізняється і спосіб покарання злочинця.

Якщо крадіжка визнана дрібною, тобто розмір збитків, завданих потерпілому її вчиненням, не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян України, то відповідальність за її вчинення передбачається ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Варто зазначити, що відповідно до норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Податкова соціальна пільга в 2016 році дoрівнює 689 гривень. Таким, чином мінімальний розмір збитків, завданих викраденням для того, аби таке вважаалося крадіжкою у розумінні ст. 185 ККУ, має становити 137 грн. 80 коп.

Відповідальність за інші види крадіжок передбачається статтею 185 ККУ.

У ст. 185 ККУ перераховуються такі види крадіжок в залежності від завданих крадіжкою збитків:

1. крадіжка;
2. повторна крадіжка – тобто вчинена особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів, передбачених ст. 185, 186, 189-191, 262 ККУ;
3. крадіжка за попередньою змовою групою осіб;
4. крадіжка, поєднана з проникненням у житло чи інше приміщення;
5. крадіжка, яка завдала значної шкоди потерпілому. В цьому випадку значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища особи, яку було обікрадено. Однак, в будь-якому випадку, значною визнається шкода, якщо потерпілому було спричинено збитки на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України на момент вчинення злочину;
6. крадіжка, вчинена у великих розмірах – це крадіжка, при скоєнні якої потерпілому було завдано збитки на суму, яка у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;
7. крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах – це крадіжка, при скоєнні якої потерпілому було завдано збитки на суму, яка у 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину;
8. крадіжка, вчинена організованою групою.

Всі ці види крадіжки передбачають різні міри покарання за їх вчинення.

Способи покарання за вчинену крадіжку

Стаття 185 Кримінального кодексу України визначає наступні способи покарання злочинців, які скоїли різні види крадіжок:

1. Звичайна крадіжка, розміри збитків при якій перевищують 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян України, карається:

• штрафом, розміри якого становлять від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (штрафи, визначені Кримінальним кодексом України за вчинення злочинів, а також Кодексом України про адміністративні правопорушення за вчинення відповідних порушень, розраховуються виходячи із розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 гривень);
• громадськими роботами, строк яких може сягати від 80 до 240 годин в залежності від обставин скоєного злочину;
• виправними роботами, строк яких може сягати до 2-х років;
• арештом строком до 6-ти місяців;
• позбавленням волі строком до 3-х років.

1. Повторна крадіжка, або ж така, що була вчинена групою осіб за попередньою змовою, карається:

• арештом злочинця на строк від 3-х до 6-ти місяців;
• обмеженням волі на строк до 5-ти років;
• позбавленням волі на такий же строк.

1. Крадіжка, що була поєднана з проникненням у житло чи інше приміщення, або така, що завдала значної шкоди, карається:

• позбавленням волі на строк від 3-х до 6-ти років.

1. Крадіжка, яка була вчинена у великих розмірах, карається:

• позбавленням волі на строк від 5-ти до 8-и років.

1. Крадіжка, що була вчинена в особливо великих розмірах або ж скоєна організованою групою, карається:

• позбавленням волі на строк від 7-и до 12-и років з конфіскацією майна.

Вид та розмір покарання за вчинену крадіжку визначається в кожному окремому випадку в залежності від обставин скоєного злочину.

Чим крадіжка відрізняється від грабежу?

Грабіж також належить до злочинів проти власності. Згідно статті 186 ККУ, грабіж – це відкрите викрадення чужого майна.

При скоєнні грабежу злочинець не приховує своїх намірів привласнити чуже майно і не зважає на волю чи спротив  його наміру з боку потерпілої особи та/або свідків.

Саме через це грабіж вважають злочином із підвищеним ступенем суспільної небезпеки у порівнянні з крадіжкою.

Відповідно, і міри покарання за скоєння грабежу значно більш суворі, ніж за вчинення крадіжки.

Стаття 186 кримінального кодексу України перераховує наступні види грабежу:

1. грабіж;
2. повторний грабіж;
3. грабіж, що супроводжується вчиненням насильства над потерпілим (яке, однак, не є небезпечним для життя), або погрозою вчинення такого насильства;
4. грабіж, вчинений групою осіб за попередньою змовою;
5. грабіж, що відбувся із проникненням у житло потерпілого чи інше приміщення;
6. грабіж, в результаті якого було завдано значної шкоди потерпілому;
7. грабіж, вчинений у великих розмірах;
8. грабіж, вчинений в особливо великих розмірах;
9. грабіж, скоєний організованою групою.

Міри покарання згідно ст. 186 ККУ визначаються відповідно до виду грабежу, який було вчинено злочинцем:

1. Грабіж може бути покараний:

• штрафом від 50-ти до 100-та неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• громадськими роботами строком від 120-ти до 240-ка годин
• виправними роботами строком до -2-ох років
• арештом строком до 6-ти місяців
• позбавленням волі строком до 4-ох років.

1. Грабіж, який супроводжувався насильством над потерпілим чи погрозою вчинення насильства, а також і повторний грабіж, і грабіж, скоєний за попередньою змовою групою осіб, карається:

• позбавленням волі строком від 4-х до 6-ти років.

1. Грабіж, що був скоєний із проникненням у житло потерпілого чи інше приміщення, або такий, при скоєнні якого потерпілому було завдано значної шкоди, може бути покараний:

• позбавленням волі строком від 4-ох до 8-и років;

1. Грабіж, що був здійснений у великих розмірах, може бути покараний:

• позбавленням волі строком від 7-ми до 10-ти років;

1. Грабіж, що був здійснений в особливо великих розмірах, або ж скоєний організованою групою злочинців, карається:

• позбавленням волі строком від 8-ми до 13-ти років із конфіскацією майна злочинців.

Розміри завданих збитків при грабежі визначаються так само, як і при крадіжці, відповідно до статті 185 ККУ.

Чим відрізняється крадіжка від заволодіння загубленим майном?

Люди, які випадково знаходять речі, що були загублені кимось, цікавляться питанням – чи не буде таке привласнення загубленого майна розцінене, як крадіжка?

На відміну від крадіжки, відповідальність за заволодіння знайденим майном передбачається статтею 193 ККУ. В цій статті йдеться про те, що привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї, вважається незаконним.

До такого майна належать:

• знайдене чуже майно;
• скарб, який має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність.

Згідно ст. 193 КК України, незаконне привласнення такого майна, карається наступним чином, в залежності від обставин:

• штрафом від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян України;
• громадськими роботами строком до 240 годин;
• виправними роботами строком до 2-х років
• арештом строком до 6-ти місяців.

Ключовими для розуміння змісту цієї статті є наступні моменти:

• для визнання вини особи, яка привласнила чуже загублене майно, не має значення, при яких обставинах це майно було загублене чи втрачене. Якщо особа не має прав на володіння цим майном – його привласнення вважається неправомірним;
• не має значення також і те, чи винна особа знала, кому належало знайдене нею майно, чи вона не була інформована щодо власника. Незалежно від цього заволодіння знайденим майном вважається неправомірним.

Отже, як бачимо, привласнення чужого майна також карається законом, хоч і дещо по-іншому, ніж крадіжка. І просто так взяти собі загублену кимось річ – буде неправомірною дією, яка тягне за собою кримінальну відповідальність.

Те саме стосується і знайденого скарбу, який має велику культурну та історичну цінність.

Згідно зі ст. 343 Цивільного кодексу України, скарбом вважаються закопані в землю або сховані будь-яким іншим чином гроші, валютні цінності, інші цінні речі, власник яких невідомий або, згідно закону, втратив право власності на ці речі.

Особа, яка виявила скарб, що має історичну та культурну цінність, повинна якомога швидше передати його відповідному державному органу, або повідомити органи місцевого самоврядування.

В такому випадку, особа, яка знайшла скарб, має право на отримання винагороди за знахідку скарбу, яка може становити до 20% вартості скарбу на момент його знаходження.

Способи визначення завданих крадіжкою збитків

Порядок визначення розміру збитків від розкрадання матеріальних цінностей визначається Постановою Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996 р..

Відповідно до цієї постанови, розмір завданих збитків визначають шляхом проведення незалежної оцінки. При цьому, незалежною оцінкою майна вважається така оцінка, що проводиться суб’єктом оціночної діяльності.

Консультуйтеся у професіоналів!

Якщо Ви чи хтось із Ваших близьких стали жертвою крадіжки або пограбування – пам’ятайте, що Ваші права мають бути захищені і злодій має бути покараний відповідно до вчинених ним дій. В цьому ми погоджуємося з Глібом Жегловим – все-таки злодій, вину якого доведено, «має сидіти у в’язниці», якщо суд призначить йому саме таку міру покарання.

З іншого боку, якщо Вас було безпідставно звинувачено у крадіжці або грабежі – Ваші права теж мають бути захищені, а несправедливе обвинувачення зняте.

До прикладу, у справі 439/1344/15-к завдяки грамотно обраній стратегії захисту адвокат ообвинуваченої у крадіжці особи зумів вказати суду на усі сумніви щодо доведеності вини останнього, непереконливі докази, надані стороною обвинувачення, розбіжності у показаннях свідків, а відтак переконати суд у невинуватості обвинуваченого. Із відповідним вироком можна ознайомитися за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/62354475#.

Адвокатське об’єднання «Бачинський, Коломієць та партнери» надає юридичні консультації у різних випадках порушення закону. Ми готові представляти Ваші інтереси і якщо Ви стали жертвою злочину, і якщо Вас несправедливо звинуватили у скоєнні злочину.

Наші спеціалісти мають великий досвід роботи у кримінально-правовому захисті обвинувачених в суді. Крім того, ми знаємося на кримінальній психології, а тому можемо надати консультації, якщо хтось із ваших близьких має небезпечну схильність до клептоманії, адже дії, скоєні в результаті цієї хвороби, не можуть класифікуватись, як крадіжка.

Адвокатське об’єднання «Бачинський, Коломієць та партнери» завжди стоїть на захисті прав громадян.

Якщо Ви попали в скрутну ситуацію, стали жертвою злодіїв, які завдали Вам матеріальних збитків, або навпаки – опинилися не в тому місці не в той час, і Вас звинувачують у крадіжці чи будь-якому іншому злочині, зокрема і проти власності – звертайтеся до нас. Ми допоможемо вам захистити свої права!

Источник: https://juresprudency.com.ua/zlodij-povynen-sydity-u-v-yaznytsi/

Ст 185 ч 3 УК РФ

В данной статье рассказывается про ст 185 ч 3 УК РФ. Что это за статья и какие могут быть последствия. Практически любое изменение и недостоверная поправка в проспекте ценных бумаг, где также могут быть якобы утверждающие или даже подтверждающие факты считаются уголовно-наказуемым делом в соответствии со Ст 185 ч 3 УК РФ.

Любая поправка в проспекте разных ценных бумаг, где могут быть внесены непроверенные информации, которые являются возможным утверждением недостоверных информационных данных, а также в виде уведомления об итоговых результатах.

Все это будет приравниваться размещению ценных документаций, выпуск которых не смог пройти госрегистрацию.

Но даже при этом деле есть свои исключительные моменты, особенно когда закон России, относительно ценных документов практически не предусматривается госрегистрация начального выпуска ценных бумаг, если даже все эти действия могут причинить особо большой урон всем гражданам, учреждениям и даже страну.

Практически все это наказывается определенной суммой в виде штрафных выплат, или же в общем объеме трудовой деятельности или других вариантов уголовного наказания, которые могут быть назначены только судебными организациями. Здесь же может быть принято решение для определения срока на всю ответственность по Ст 185 ч 3 УК РФ.

Уважаемые читатели! Наши статьи рассказывают о способах решения юридических вопросов, но каждый случай носит уникальный характер. 

Если вы хотите узнать, как решить именно Вашу проблему — обращайтесь в форму онлайн-консультанта справа или звоните по телефону +7 (800) 555-93-50. Это быстро и бесплатно!

Это все те же действия, которые осуществляются организованной группировкой людей по заранее подговоренному плану.

Все члены данной преступной группировки понесут наказание в виде лишения свободы, или же выплатив крупную сумму штрафа избежать данной участи.

Но в любом случае, любое наказание будет выбрано только через суд, к тому же именно здесь виновнику будет присуждено время, срок выплаты или отбывания наказания, а также общая сумма штрафа согласно со Ст 185 ч 3 УК РФ.

Примечание к Ст 185 ч 3 УК РФ

В виде большого урона, а также дохода в особо крупном размере предусматривается именно в статье 185 действующего законодательства, где также может быть признан урон, в общем объеме, который будет превышать 1 млн руб, но в качестве особо крупного объема в 2 млн руб.

Законодательные разъяснения к Ст 185 ч 3 УК РФ

В качестве непосредственных объектов преступного деяния считаются лишь общественные отношения, которые складываются на экономическом рынке ценных бумаг. Дополнительно ко всему данным объектом могут выступать только имущественные вопросы, интересующие всех граждан РФ, учреждений, стран.

Объективной частью преступного деяния могут быть охарактеризованы в альтернативном варианте и только по определенным действия, в виде крупного урона всем заинтересованным в этом лицам и основным признакам для создания связи между всеми деяниями, где также не исключаются последствия.

В начальном пункте среди альтернативно-проявленных деяний закон предусматривает внесение в список проспекта ценных документов, где могли быть внесены недостоверные данные.

Согласно с данным законодательством на экономическом рынке имеется дополнительно установленная Федеральным законом очередность деяний, которые также могут быть размещены в стат. No2.

Общий состав преступных деяний считается финансовым; преступление может быть признан законченным именно с того самого момента, когда будет причинено любое рассматриваемое деяние в особо крупном объеме, то есть, если общая сумма урона превышает одного миллиона рублей.

Это же рассматривается в примечании Ст 185 ч 3 УК РФ.

Под общим уроном в составе преступного деяния необходимо будет понимать совокупность действующего ущерба, который может быть понесен только при итоговом заключении различных сделок на экономическом рынке по отношению ценных документаций, выпуск которых обычно признается совершенно недействительным.

Так как закон в этом случае может признать выпуск данных бумаг недействительным, если даже при этом предусматривается возможность без рискованного возврата потраченных на нее средств. Но в других ситуациях получивший урон можно будет определить в виде невозвращенных эмитентом ресурсы, помимо исключительных моментов.

Субъективная часть преступного деяния может быть охарактеризована только в качестве прямого умысла.

Субъективная часть преступного деяния в данном случае является специальным. Если же в проспект были внесены совершенно недостоверные данные и им при этом оказывается сотрудник эмитента, который непосредственно работает над этим проектом.

При любом утвердительном вопросе содержимого в виде непроверенной информации указанного проспекта или же определенного уведомления, но все это будет равным размещению ценных бумаг, которые не были выпущены, так как по каким-то причинам не прошли регистрацию в госучреждении.

Не нашли ответа на свой вопрос? Узнайте, как решить именно Вашу проблему — позвоните прямо сейчас: 

+7 (800) 555-93-50 (Регионы РФ)

+7 (495) 317-12-91 (Москва)
+7 (812) 429-74-51 (Санкт-Петербург)

Это быстро и бесплатно!

И только квалифицированный вариант состава преступного деяния могут быть охарактеризованы как совершение преступного деяния целой группой людей.

 В этой статье вы узнали, что такое ст 185 ч 3 УК РФ. Если у вас возникли вопросы и проблемы, требующие участие юристов, то вы можете обратиться за помощью к специалистам информационно-правового портала «Шерлок». Просто оставьте на нашем сайте заявку, и наши юристы вам перезвонят.

Источник: https://www.cherlock.ru/articles/st-185-ch-3-yk-rf

Предмет крадіжки

Для правильної кваліфікації дій винних у викрадені чужого майна осіб, необхідно встановити предмет крадіжки. Для того щоб констатувати у діях винного склад крадіжки, необхідно правильно визначити предмет злочину ст.185 КК України. Неправильне визначення предмету, його звуження чи розширення – можуть призвести до неправильної кваліфікації крадіжки.

Аналіз диспозиції ст.185 КК України дозволяє стверджувати, що предметом крадіжки є майно, причому, чуже для винного, яке має певну вартість (наприклад, речі, гроші, цінні метали чи папери та ін.

Предмет крадіжки та інших злочинів проти власності

Іноземна валюта – улюблений предмет крадіжки в Україні…

Одного розуміння того факту, що предмет крадіжки – чуже для винного майно недостатньо. Навколишній світ – це безліч предметів та все можливого майна. Проте далеко не все майно, що є чужим для винного, буде становити предмет крадіжки. Крім того, для різних злочинів проти власності за КК України – встановлюється різний предмет.

Законодавець фактично напряму не вказує на конкретний перелік майна у ст.185 КК України, що є його предметом. Водночас, в інших статтях КК України встановлюється спеціальна відповідальність за викрадення певних видів майна. Для того, що визначити яке майно може бути предметом крадіжки, необхідно звернутись до  тлумачення та норм чинного законодавства.

Не вдаючись до подробиць зауважимо про те, що доктрина кримінального права базується на тому, що предметом злочинів проти власності може бути майно, яке наділене наступними ознаками:

1. фізична ознака (його можна вилучити чи привласнити, спожити, знищити тощо);
2. економічна ознака (воно повинно мати мінову та споживчу вартість);
3. юридична ознака (воно повинно бути чужим для винного, не належати йому).

Предмет крадіжки за ст.185 КК України

Таким чином, підсумовуючи наведені вище ознаки можно сказати наступне з приводу розглядуваного питання (поняття):

предмет крадіжки – це чуже для винного майно, яке має певну вартість, може бути викрадене, привласнене, спожите, знищене тощо, яке не є предметом інших злочинів, передбачених окремими статтями Особливої частини КК України

В розрізі даного взиначення, вагоме значення має визначення вартості предмету злочину передбаченого ст.185 КК України. Сама по собі річ матеріального світу у звязку з її таємним викрадення у власника – не утворює злочину. Необхідно, щоб вартість такого майна дорівнювала певній сумі, яка щорічно встановлюжться законодавцем.

Визначення вартості предмету крадіжки

Отже, незважаючи на викладене, недостатньо встановити предмет ст.185 КК України, адже для визначення частини статті слід визначити його вартість.

Як вже відмічалось, речі, які не мають вартості взагалі, матеріальної ознаки – не можуть бути предметом крадіжки.

Те майно, що вибуло з законного володіння особи в результаті викрадення, повинне бути оцінене з урахуванням роздрібних цін вартості такого майна, на момент викрадення.

Як відомо, кримінальна відповідальність за крадіжку настає лише в тому разі, коли вартість викраденого перевищує 0,2 нмдг. До цього, настає адміністративна відповідальність за крадіжку.

Що не є предметом крадіжки за ст.185 КК України

Не є предметом крадіжки майно, що немає ніякої споживної та мінової вартості. Не є предметом крадіжки також і деякі предмети матеріального світу, вилучення яких, за своєю суттю, утворю склад іншого злочину. Таємне викрадення, при цьому, розглядається лише як спосіб заволодіння такими предметами.

Наприклад, не визнається предметом крадіжки вогнепальна зброя. Безумовно, вона має мінову вартість, коштує чималих грошей, однак законодавець викрадення такого предмету, подальше його привласнення – вважає злочином проти громадської безпеки. Через це, у випадку викрадення такої зброї, дії винного належить кваліфікувати за ч.

1 ст.262 КК України, а не за ст.185 КК України. Так само справа обстоїсть і з деякими іншими речами. Зокрема, не є предметом крадіжки також і наркотичні чи психотропні речовини, вибухові пристрої, транспортні засоби та ін. Викрадення даних предметів передбачає посягання на інший об’єкт, а тому утворює склад інших злочинів.

Як кваліфікувати діяння при викраденні майна, що не становить предмет крадіжки

Дії з викрадення майно, що за чинним законодавством не становить предмет крадіжки, кваліфікуються за іншими статтями КК України. Стаття визначається за видом та сутністю того майна, яке викрадається.

На сьогодні, існують такі варіанти викрадення деякого майна, в результаті чого дії винного не кваліфікуються як крадіжка за ст.185 КК України:

• крадіжка наркотиків (ст. 306 КК України);
• крадіжка зброї (ст. 262 КК України);
• крадіжка (угон) автомобіля (ст. 289 КК України);
• крадіжка лісу та природних ресурсів з їх природного середовища;
• крадіжка майнових прав (ст. 176 КК України);
• крадіжка об’єктів інтелектуальної та промислової власності (ст. 176, 229 КК України);
• крадіжка речей, які належали загиблим (відсутність складу крадіжки взагалі);
• тощо…

Відмінність предмету та об’єкту крадіжки

Необхідно розрізняти предмет крадіжки та її об’єкт. Різниця між предметом злочину та об’єктом – неодноразово висвітлювалась у кримінально-правовій літературі.

Коротко підсумовуючи найбільш головні моменти можна зазначити наступне: об’єкт крадіжки – це те на що посягає злочин, і цим благом є право власності, а не майно; предмет крадіжки – це річ матеріального світу (майно), з протиправним таємним вилученням якого у потерпілого припиняється право власності та можливість розпорядитись цим майном згідно з нормами цивільного законодавства.

Об’єкту крадіжки – завжди заподіюється шкода (навіть у випадку крадіжки, яка не вдалася – замаху), в той же час, предмету крадіжки шкода як правило, не заподіюється.

Винний може помилитись в предметі крадіжки (наприклад, викрасти не те майно, на яке розраховував), але завжди посягає на той самий об’єкт – право власності.

Таким чином, об’єкт даного злочину – благо, право власності, а предмет – конкретна річ матеріального світу (окрім деяких, що не входять до предмету крадіжки) яка викрадається винним.

Источник: http://crimpravo.com/pitannya-ta-vidpovidi/predmet-kradizhky.html