Заява на єдиний податок

Источник: https://pidruchniki.com/69588/buhgalterskiy_oblik_ta_audit/yediniy_podatok

Содержание

1 Приклад заповнення заяви на єдиний податок (заява про вибір спрощеної системи оподаткування)

Приклад заповнення заяви на єдиний податок (заява про вибір спрощеної системи оподаткування)

Продовжуємо серію статей про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця. Серія закінчиться статтею з покрокової інструкцією по реєстрації ФОП. В рамках серії вже були написані такі статті, з якими варто ознайомитися:

Способи подання заяви на єдиний податок

Заяву про застосування спрощеної системи оподаткування можна подати кількома способами, які прописані в пункті 298.1.1 Податкового кодексу:

Особисто принести заповнену заяву в податкову службу;
Послати звичайною поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення (не рекомендую вибирати такий варіант);
Послати по електронній пошті за умови реєстрації ЕЦП (на момент написання цієї статті даний спосіб технічно неможливий, оскільки ні в одній програмі, яка забезпечує електронний документообіг з податковою службою, немає шаблону заяви на єдиний податок);
Подати заяву державному реєстратору разом з реєстраційною карткою форми 10 (в цьому випадку йти в податкову і подавати туди заяву не потрібно буде, проте потрібно буде взяти витяг з реєстру платників єдиного податку).

Терміни подання заяви на спрощену систему

Про терміни подання заяви на єдиний податок актуально говорити тільки в тому випадку, коли вона подається до податкової служби, а не державному реєстратору. Щоб не повторюватися, про терміни подання заяви ви прочитаєте трохи нижче, коли будуть описуватися приклади заповнення пункту 5.1 заяви.

Чим затверджена форма заяви і де скачати бланк?

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» від 20.12.2011 № 1675 .

Завантажити чистий бланк заяви, ви можете з нашого сайту з цієї сторінки .

Також вам знадобиться ще один бланк, який подається разом із заявою. Його можна скачати тут .

Як заповнювати графи заяви на єдиний податок?

Трохи інформації з практики по тим графам заяви, заповнення яких викликає найбільшу кількість запитань:

Дата взяття на облік в органі податкової служби — вказана або у виписці з ЄДР або в довідці 1-ОПП, у кого дана довідка ще збереглася.

Пункт 4 «Дані документа, що підтверджують державну реєстрацію юридичної особи та / або фізичної особи — підприємця (назва, номер, дата)» — у підприємця документом, який підтверджує його державну реєстрацію, є виписка з Єдиного держ. реєстру. Тому тут вказуємо її дані. У виписки немає номера та дати. Є тільки номер бланка.

Тому, коли мені доводилося подавати такі заяви, я вказував номер і дату запису в Єдиному держ. реєстрі про реєстрацію ФОП. Отже, дане поле можна заповнити таким чином: «Виписка з ЄДР. Номер запису в ЄДР 2 273 000 0000 042903 Дата запису: 13.12.2012 ». Якщо ж заяву на єдиний податок ми подаємо державному реєстратору, то в пункті 4 заяви нам просто нічого вказувати.

Тому він залишається порожнім.

Пункт 5.1 — вказуємо дату обрання або переходу на спрощену систему оподаткування. Тут звертаємо увагу на пункт 298.1.2 Податкового кодексу, згідно з яким:

— ФОП першої або другої групи, які подають заяву на єдиний податок до кінця місяця, в якому відбулася їх держ. реєстрація, вважаються платниками єдиного податку з першого числа наступного місяця. Наприклад: держ. реєстрація сталася 15 квітня; заяву на єдиний податок подано 29 квітня; вважаємося платниками єдиного податку з 1 травня. Цю дату і вказуємо в пункті 5.1 заяви.

— ФОП третьої або п’ятої групи, які подають заяву на єдиний податок на протязі 10 календарних днів з дня держ. реєстрації, вважаються платниками єдиного податку з дня держ. реєстрації. Наприклад: держ. реєстрація ФОП сталася 29 квітня; заяву на єдиний податок подано 7 травня; вважаємося платниками єдиного податку з 29 квітня. Цю дату і вказуємо в пункті 5.1 заяви.

Пункт 5.2 — нас не цікавить. Його заповнюють ті платники, які міняють групу з однієї на іншу.

Пункт 5.3 — нас не цікавить. Його заповнюють ті платники, у яких помінялися дані.

Пункт 5.4 — не цікавить.

Пункт 7 «Місце провадження господарської діяльності» — при заповненні даного пункту при різних ситуаціях дуже багато нюансів. Багато нюансів були описані в цій темі на форумі http://forum.byhgalter.com/svidoctvo-platnika-edinogo-podatku-reestraciya-anuluvannya-zapovnennya-zayavi-t250.html . Якщо залишаться питання, прошу в коментарі до цієї статті.

Пункт 10 — незважаючи на те, що в заяві чітко написано «Вибрані види діяльності згідно КВЕД ДК 009: 2005», вказуємо свої діючі КВЕДи. Просто податкова не спромоглася внести в заяву відповідні зміни після того, як КВЕД 2005 перестав існувати.

Пункти 12 і 13 — для новостворених підприємців ставимо «нуль» в пункті 12 і ставимо галочку в пункті 13. («Нуль» буде тільки в тому випадку, якщо фізична особа не реєструється ФОП повторно, і в попередньому році у нього не було підприємницької діяльності та доходу відповідно).

Приклад заповнення розрахунку доходу за попередній рік буде в окремій статті. До слова, заповнення досить просте.

Умови прикладу для заповнення заяви

Основні істотні моменти, які потрібно знати для подання заяви на єдиний податок:

дата державної реєстрації ФОП 14.04.2014;

Источник: https://byhgalter.com/priklad-zapovnennya-zayavi-na-yedinij-podatok-zayava-pro-vibir-sproshheno%D1%97-sistemi-opodatkuvannya/

Спрощена система оподаткування запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” №727/ 98 від 03.07.98 р. Відповідно до п.

1 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України ставки єдиного та фіксованого податків згідно з Указом Президента України № 727/98 і Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р.

№ 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» залишаються незмінними та становить:

– 6%та 10% – для юридичних осіб – єдинників;
– від 20 до 2000 грн – для фізичних осіб – фіксованих патентників.

Указом Президента України № 746/99 від 28 червня 1999 р. внесено зміни

до Закону № 727/98 у такій редакції:

1. Встановити, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб’єктів малого підприємництва:
- – фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів їхніх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;
- – юридичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень.

Згідно з прикінцевими положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” від 25.03.2005 р. №2505-IV спрощена система оподаткування обліку та звітності не поширюється на:

– суб’єктів підприємницької діяльності, які провадять діяльність у сфері грального бізнесу;
– суб’єктів підприємницької діяльності, які є виробниками підакцизних товарів, здійснюють господарську діяльність, пов’язану з експортом, імпортом та оптовим продажем підакцизних товарів, паливномастильних матеріалів (у т.ч. і в роздріб);
– суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів тощо;
– фізичних осіб – підприємців, які займаються діяльністю у сферах торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення, архітектури, надання консультацій та роз’яснень з юридичних питань, аудиту, діяльністю з надання в оренду нерухомого майна.

Середньооблікова чисельність працюючих для суб’єктів малого підприємництва визначається за методикою, затвердженою органами статистики з урахуванням усіх його працівників, у тому числі тих, що працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відособлених підрозділів.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок у національній або іноземній валюті або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно зі статтею 1 Указу № 727/98 граничний обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт (послуг) для фізичних осіб у звітньому календарному році становить 500 тис. грн.

У разі перевищення обсягу виручки суб’єкт підприємницької діяльності втрачає можливість перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності у наступному році. Виручку понад 500 тис. грн податком з доходів не обкладають.

Починаючи з наступного року такий суб’єкт повинен зареєструватися платником ПДВ.

Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків коштами.

У разі здійснення операції з продажу основних засобів виручкою від реалізації вважається різниця між сумою, отриманою від реалізації цих засобів, та їх залишковою вартістю на момент продажу.

2. Суб’єкти малого підприємництва – фізичні особи мають право самостійно обирати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставки єдиного податку

Ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва – фізичних осіб визначається місцевими Радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць (з 01 січня 2005 р. – незмінні).

У разі, коли фізична особа – суб’єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких визначено різні ставки єдиного податку, нею придбається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

У разі, коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або участю у підприємницькій діяльності членів його сім’ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу (з 01 січня 2005 р. незмінно).

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов’язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім’ї.

Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Розміри перерахування сум єдиного податку

Відділення Державного казначейства України відповідно до Указу Президента від 3 липня 1998 р. № 727, наступного дня після надходження коштів перераховували суми єдиного податку у таких розмірах:

– до Державного бюджету України – 20%;
– до місцевого бюджету – 23%;
– до Пенсійного фонду України – 42% (10% від вартості придбаного фіксованого патенту в рахунок сплати пенсійних внесків);
– на обов’язкове соціальне страхування – 15% (у тому числі до Державного фонду сприяння населення – 4%) для відшкодування витрат, які здійснюються відповідно до чинного законодавства у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, а також витрат, зумовлених народженням та похованням.

Згідно з ч. 1 п.

4 Прикінцевих положень Закону України №2505 “Про Держбюджет – 2005” усім платникам єдиного податку і власникам фіксованого патенту дозволено платити за самих себе та із заробітку найманих працівників внески до Пенсійного фонду і фондів загальнообов’язкового соціального страхування у тому самому порядку, що й діяв до 1 січня 2005 р., тобто 42% до Пенсійного фонду від сплаченого єдиного податку і 10%