Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

Якщо спадкоємець вступив у спадок але не оформив право власності — в 2019 році

Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

Після смерті людини його наступникам відводиться певний термін для прийняття спадщини. За цей час потрібно звернутися до нотаріуса і отримати свідоцтво про право на спадщину, після чого можна оформити належну майно в свою власність.

Однак законодавство допускає можливість і фактичного прийняття спадщини без звернення до нотаріуса.

Що можна зробити в цьому випадку з багатством, а що робити з майном, яке не оформленим наступником за свідченням в свою власність?

Прийняття спадщини — це процедура оформлення наступником його права на спадкову власність. Отримати спадок можна за законом в порядку черговості або за заповітом, оформивши свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса.

Після отримання документа від нотаріуса претендент може зареєструвати власність на себе.

Фактичним прийняттям спадщини є здійснення спадкоємцем протягом 6-місячного терміну дій, які свідчать про те, що він прийняв у володіння майно після смерті спадкодавця і продовжує ним користуватися. При цьому можна оформити власність і без свідоцтва, але існують деякі нюанси.

Законодавство

Питання оформлення спадщини та порядок спадкування розглядаються в главах 61-63 Цивільного Кодексу України.

Сімейний і Податковий кодекси містять норми, якими регулюється процес встановлення родинних відносин з покійним і підрахунок держмита при отриманні свідоцтва в нотаріат.

Стандартний порядок оформлення права

Стандартна процедура отримання спадщини передбачає отримання майна покійного через оформлення свідоцтва у нотаріуса. Для цього спадкоємцям відводиться шестимісячний термін. після якого вони, маючи на руках свідоцтва, можуть оформити успадковане майно в свою власність.

Стати претендентами на спадщину громадяни можуть в силу родинних зв'язків зі спадкодавцем або при включенні їх до списку заповіту.

Якщо покійний не залишив після себе заповіт або воно визнане нелегітимним, то спадкування відбувається в порядку закону. Процедура представляє собою отримання спадщини претендентами за черговістю, регламентованої Цивільним Кодексом України (ст. 1141 ЦК України).

Перша черга — це чоловік, діти (усиновлені і рідні) і батьки померлого. При їх відсутності до спадкоємства допускається друга черга: брати, сестри померлого, його дідуся, бабусі та онуки. Якщо другої черги немає, то призивається наступна, за нею третя і так до останньої — восьмий.

При оформленні спадщини за законом вся власність покійного підлягає розподілу в рівних частках між родичами тієї черги, яка закликається до процедури.

При наявності правильно оформленого заповіту розділ майна проводиться відповідно до документа. Зразок заповіту можна подивитися тут.

Заповідач визначає своєю волею коло осіб, які після його смерті стануть його спадкоємцями і отримають певні частки власності.

Спадкодавець в документі може вказати лише список спадкоємців, які не прописуючи кожному частку.

При цьому майно буде розділено порівну між особами в списку. Можливий і варіант із зазначенням частки одного або декількох спадкоємців.

Перелік можливих наступників за заповітом ширше, ніж згідно із законом — це можуть бути не тільки родичі, а й юридичні особи, муніципальні установи, міжнародні компанії і навіть держави.

як підтвердити

Законодавством встановлений шестимісячний строк для заяви права на успадковане майно (ст. 1154 ЦК України). Які ж дії зобов'язаний зробити законний наступник за цей час, щоб не втратити своє право на спадщину?

Не знаєте, як написати позов про відмову від спадщини, написано в статті: заяву спадкоємця про відмову від спадщини на користь іншого спадкоємця.

Хочете зрозуміти, які документи потрібні для вступу в спадщину після смерті батька? Про це написано тут.

Законодавство передбачає певні ситуації, коли спадкоємець буде таким, що прийняв спадщину за фактом без подачі заяви.

Найчастіше до такого способу прибігають в тому випадку, якщо спадкоємець один і йому потрібен час і фінанси для заяви своїх прав на спадщину і подальшої реєстрації власності на себе.

Для визнання в подальшому фактичного прийняття громадянин повинен вчинити певні дії, якими він підтверджує прийняття майна, навіть без подання письмової заяви на оформлення свідоцтва у нотаріуса.

Користуватися спадщиною протягом півроку після смерті спадкодавця потрібно правильно, щоб в подальшому не виникло проблем з підтвердженням фактичного прийняття.

Розглянемо дії, які потрібно зробити за цей період, і які є доказом вступу в спадщину за фактом (ст. 1153 ЦК України).

управління

Управління майном спадкодавця або вчинення таких дій по відношенню до майна, немов їх здійснює реальний повноправний власник, є підставою для визнання фактичного прийняття спадщини.

Управління може полягати в активному використанні речей, транспорту, нерухомості та іншого майна. При цьому важливо мати свідків, які зможуть підтвердити в суді все факти.

Захищаючи різними способами спадок від протиправних посягань різних людей, наступник приймає спадщину за фактом.

Це може бути охорона квартири шляхом зміни замків або встановлення сигналізації. При цьому важливо зберігати всі чеки на проведення дій.

Подача зустрічного позову проти зазіхань на власність спадкодавця, при яких інші особи заволоділи майном покійного без законних на те підстав, також вважається охороною майна.

Витрати і оплата боргів

Витрати можуть полягати в:

  • ремонті приміщень;
  • догляді за меблями;
  • оплаті комунальних послуг за квартиру.

Спадкоємець може розраховуватися по накопичилася за життя боргами спадкодавця або навпаки — отримувати від його старих боржників гроші за різними зобов'язаннями. У таких випадках теж вдасться довести фактичний вступ.

Звернення до суду

Здійснивши дії, які свідчать про фактичне прийняття спадщини, але не звернувшись із заявою в строк до нотаріального фахівця, спадкоємець в майбутньому має можливість довести факт прийому спадщини в порядку судового провадження.

Процес встановлення фактичного прийому власності складається з таких етапів:

  • збір доказів на користь факту вступу в спадщину (паперу, письмові докази, показання свідків);
  • подача заяви та документів в нотаріат з клопотанням про видачу свідоцтва — при відмові потрібно переходити до третього етапу;
  • звернення з позовною заявою до судового органу;
  • повторний візит до нотаріуса після позитивного рішення суду.

Існує можливість звернення до судді безпосередньо без нотаріального оформлення. В цьому випадку позовна заява повинна містити клопотання про встановлення факту прийняття майна та визнання права володіння власністю спадкодавця.

Допомогти можуть особи, які можуть підтвердити факт володіння і розпорядження власністю:

  • люди, які побували в гостях;
  • особи, які брали участь у транспортуванні рухомого майна спадкодавця;
  • ремонтники житла або інших речей;
  • сусіди по нерухомості, які знають спадкодавця і спадкоємця.

Перехід прав власності

У загальному порядку після отримання свідоцтва від нотаріуса наступник повинен зробити ряд дій для того, щоб стати повноправним власником власності.

  • реєстрація нерухомості в Росреестра;
  • або оформлення транспортного засобу в ГИБДД.

Якщо спадкоємець отримав свідоцтво або підтвердив фактичне прийняття, але не оформив право власності на себе, то хвилюватися не варто: час для реєстрації прав не регламентовано.

Закон не передбачає терміни для отримання повної документації на нового власника.

Однак спадкоємець, який не став повноправним власником речей, не зможе в подальшому ними розпорядитися і реалізувати їх шляхом продажу, виділення частки або відчуження іншим способом.

Якщо спадкоємець не оформив право власності на майно покійного, то у нього немає можливості здійснювати операції з ним, реєструвати в успадковане квартирі інших громадян і робити всі дії, які неможливо здійснити без документів на право власності.

Крім того, в процесі оформлення виникають такі поширені питання.

Про оцінку акцій для прийняття спадщини, написано тут.

Не знаєте, через скільки вступають у спадок після смерті? Дивіться про це тут.

Як оформити не виїжджаючи з іншого міста

  • за останнім місцем проживання спадкодавця;
  • або за місцем реєстрації і зберігання заповідального документа.

Якщо спадкоємець проживає далеко від місця відкриття, то можна оформити майно за допомогою таких варіантів:

  • подати заяву та документацію через поштове повідомлення, засвідчивши підпис на паперах в нотаріальному порядку;
  • оформити довіреність на представника, який буде діяти в інтересах спадкоємця в іншому населеному пункті.

Чи можна оформити дарчу

Закон забороняє проводити дії по реалізації або відчуження майна, яке входить до спадкової маси, без оформлення права власності.

Не виключенням є і передача такого майна в дар: для оформлення дарчої необхідно отримати правовстановлюючі папери і провести реєстрацію спадщини.

Оцінка майна для спадщини

Чи має цивільна дружина право на спадщину після смерті чоловіка

Схожі статті

Источник: http://jak.koshachek.com/articles/jakshho-spadkoemec-vstupiv-u-spadok-ale-ne-oformiv.html

Спадкоємці першої черги після смерті без заповіту за законами України

Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

Дуже часто у громадян виникають питання щодо порядку поділу спадщини. Навіть якщо померлий дідусь або бабуся залишили заповіт, деякі піддають оскарженню рішення покійного в суді. Щоб мати уявлення, як має бути розділене майно за законом, варто ознайомитися з основними аспектами спадкування.

Спадкування за законом

Спадкування – процес отримання добробуту або його частки особами, які мають на це право. Розподіл заощаджень або нерухомості здійснюється відповідно до заповіту або порядком, встановленим законодавством. Матеріальними цінностями вважаються кошти померлого, його обов’язки перед державою та іншими громадянами. Виняток становить необхідність виплати аліментів, відшкодування збитків.

Відповідно до Цивільного Кодексу, першими, хто мають можливість претендувати на кошти померлого, вважаються особи, зазначені в його заповіті. Інакше прерогатива розподіляється по чергах:

  1. Перша. Відносять дітей, чоловіка і дружину, батьків.
  2. Друга. Якщо перші спадкоємці відсутні, то претендувати на майно покійного можуть рідні брати і сестри, дідусі та бабусі.
  3. Третя. Рідні дядьки й тітки.
  4. Четверта. Право на спадщину після смерті людини можуть отримати особи, які проживають разом з ним в одній квартирі більше 5 років до дня смерті. Ці дані повинні бути обумовлені відповідними паперами. Якщо розмова йде про громадянську сім’ю, то формальному супутнику життя потрібно звертатися до судової інстанції і підтверджувати свої права.
  5. П’ята. Будь-який родич до шостого коліна, якщо ближче нікого немає.

Право успадкування майна після смерті

Розподіл коштів спадкодавця може здійснюватися відповідно до законодавства або ж за велінням з боку самого померлого. Вступ до спадкування здійснюється тільки після смерті або оголошення волевиявлення покійного.

Спадкоємці першої черги за законом завжди є першими претендентами на кошти померлого.

У разі якщо людина, яка відноситься до цієї категорії, відсутня, привілей переходить до наступних груп кровних родичів або усиновлених дітей.

Спадкоємці першої черги без заповіту

Спадкування матеріальних цінностей по законодавству здійснюється по порядку. Якщо покійним не було написано і завірено заповіт або документ визнали недійсним, то згідно з ЦК право отримання коштів переходить до першого кола. В їх число входять:

  • дружина;
  • діти;
  • батьки;
  • онуки.

Спадкування за законом і за заповітом

Якщо покійний на момент смерті мав неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків, то ці особи з першочергового кола претендують на 50% від капіталу навіть якщо не вказані у волевиявленні.

У таких ситуаціях визначити, хто є спадкоємцем після смерті чоловіка або дружини, складно, тому справа краще розглядати на судовому слуханні, щоб гарантувати дотримання букви закону.

Відповідно до ЦК, кошти покійного повинні бути розділені в рівних частках між повнорідними нащадками або іншими особами першого кола спадкування.

Черги спадкування

Окрім рідної дитини, супутника життя, батьків до головних спадкоємцям відносять усиновлених і неповнорідних нащадків. Таке потомство прирівнюється до головних претендентів на матеріальні цінності.

Варто враховувати, що якщо після смерті покійного протягом 9 місяців у нього народилася дитина, то чадо буде віднесено до осіб першої черговості. Це ж стосується дітей, які з’явилися поза офіційним шлюбом.

Право на спадщину цивільного подружжя

Ключовим моментом вважається факт, чи був вказаний у волевиявленні цивільний чоловік або майно буде ділитися відповідно до законодавства.

У першому випадку співмешканець покійного отримає відведену частку за умови обов’язкового отримання своєї частини неповнолітніми та безробітними нащадками, а також хворими батьками. У другому випадку спадщина після смерті батька або матері буде розділятися по порядку.

Відповідно до ЦК, особи, які проживають під одним дахом, що не називаються подружжям. У кращому випадку Формальний супутник буде віднесений до претендентів четвертого кола.

Для підтвердження можливості наслідування потрібні:

  • докази про спільне проживання з покійним останні 5 років;
  • реєстраційний запис у паспорті про проживання з покійним за однією адресою;
  • свідчення сусідів і свідків.

Навіть наявність всіх документів і необхідних записів не гарантує отримання спадщини або його частки. Особи з попереднього кола вважаються першими претендентами на капітал покійного.

Права цивільного подружжя вступають в силу тільки тоді, коли у покійного немає нащадків, батьків, рідних братів і сестер, а й тіток, дядьків. Крім того, претендувати на капітал має сенс, якщо особи з попередньої черги відмовилися від спадкоємства.

Проте, згідно зі статтею КГ, майно, нажите під час формальних відносин, вважається загальним.

Источник: https://www.ilady.in.ua/2016/06/spadkuvannja-majna.html

Щоб отримати спадок, треба вчасно підготувати усі документи

Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

Батьки, котрі пережили своїх дітей, допускаються до спадкування незалежно від віку, стану здоров\'я та працездатності

Фото з архіву \»Погляду\»

Співмешканці та утриманці претендують на спадок лише в останню чергу

Спадкуванням юристи називають перехід прав та обов’язків від фізичної особи, котра померла (тобто спадкодавця) до інших осіб, котрі є спадкоємцями.

Задля того, аби оформити на себе майно померлого родича, необхідно звернутися до нотаріуса.

Як і раніше, для отримання спадщини потрібно стояти у великих чергах, навіть пори те, що нині нотаріусів стало більше і, крім державних, оформленням спадку тепер займаються і приватні.

Документи, необхідні для оформлення спадщини

1. Свідоцтво про смерть (оригінал і копія).

2. Заповіт (якщо є).

3. Будинкова книга? або довідка ЖЕКу про те, за якою адресою на день смерті проживав померлий і з ким.

4. Документи, за якими встановлюються особи, а саме:

а) для громадян України віком від 16 років — паспорт громадянина України (копія, оригінал);

б) для осіб без громадянства — посвідка на постійне місце проживання в Україні (копія та оригінал);

в) для дітей віком до 16 років — свідоцтво про народження (копія, оригінал);

5. Реєстраційні (ідентифікаційні) номери власників квартири (оригінали, копії).

6. Нотаріально засвідчена заява спадкоємців про прийняття або відмову від спадщини (пода.ть на прийомі у нотаріуса).

7. Документи, що підтверджують родинні стосунки (свідоцтва про народження, про шлюб та інші).

8. Документи на спадкове майно.

9. Довіреність (оригінал та копія) на оформлення спадкових прав.

10. Паспорт довіреної особи та її реєстраційний (ідентифікаційний) номер.

— Спадщина відкривається у день смерті спадкодавця. Аби отримати право на його власність, особа повинна звернутися до нотаріуса протягом шести місяців та подати необхідні документи, — розповідає нотаріус Марина Хоменко. — Після цього протягом кількох годин йому оформлять свідоцтво про право на спадщину.

Для оформлення необхідно подати свідоцтво про смерть спадкодавця.

Крім цього, нотаріус повинен отримати від спадкоємця довідку житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу про реєстрацію (місце проживання) спадкодавця та запис у будинковій книзі про реєстрацію (місце проживання) померлого. Особа, яка прийняла спадщину,  у  складі якої є нерухоме майно,  зобов'язана звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва  про  право  на спадщину на нерухоме майно.

Назвати приблизні ціни нотаріус відмовлася. За її словами, ціна може дуже сильно коливатися: від 200-300 гривень за отримання у спадок ощадної книжки і до відчутних сум за спадкування приватного будинку.

Спадкування за заповітом є пріоритетним

Спадкування буває двох видів: за заповітом та за законом. Пріоритетним є перший — власник майна ще за життя робить розпорядження щодо розподілу свого майна у разі його смерті.

При цьому заповідач може зробити спадкоємцем будь-яку особу, організацію та навіть нашу державу. Якщо померла особа за свого життя оформила кілька заповітів.

Дійсним вважається останній — кожен наступний заповіт скасовує дію попереднього.

Другий вид передачі майна у спадок — за законом — діє тоді, коли померлий або не складав заповіт, або не охопив у ньому все своє майно, або спадкоємці відмовилися від прийняття спадщини.

Цивільний кодекс України передбачає п’ять черг спадкування за законом. У першу чергу, на майно померлої людини претендують діти, батьки, а також чоловік або жінка померлої особи. Варто відзначити, що представники кожної наступної черги можуть претендувати на спадок лише тоді, коли попередні відмовилися або відсутні.

Спадкоємцями  другої  черги  є  рідні  брати  та  сестри спадкодавця,  а також його дід та баба (як з боку батька, так і з боку матері). У третю  чергу  право на спадщину мають рідні дядько та тітка померлого.

До четвертої черги спадкоємців за законом входять особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до відкриття спадщини. Нарешті, до п'ятої належать інші родичі померлого,  а  також  утриманці спадкодавця, які не були членами його сім'ї.

Для отримання спадку вінчання недостатньо

Аби підтвердити своє право на спадок, дітям після смерті їхніх батьків потрібно надати відповідний запис про батьків у своєму свідоцтві про народження. Вони мають право на спадкування як після смерті матері, так і після смерті батька, незалежно від того, чи перебували у зареєстрованому шлюбі їхні батьки.

Чоловік або жінка претендують на майно померлого за наявності зареєстрованого і не припиненого на час відкриття спадщини, шлюбу. Для цього потрібно надати нотаріусові свідоцтво про шлюб. Точніше, копію актового запису про шлюб та повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо відповідного актового запису.

При цьому варто зазначити, що право на спадкування не виникає у чоловіка після жінки (або у жінки після чоловіка) у разі релігійного обряду  шлюбу (наприклад, вінчання), якщо він не зареєстрований в державному органі.

Олександр, вчитель

Аби отримати спадок, кілька місяців вистояв у чергах

Оформлення спадщини кілька років тому забирало досить багато часу. Тоді цим займалися лише державні нотаріуси, і черги були дуже великими. Через це були певні незручності — часто доводилося відпрошуватися з роботи.

Крім того, враховуючи деякі складнощі зі спадщиною, оформлення обійшлося мені в чималу суму. Спадкування для мене виявилося доволі клопітною справою. Спочатку треба було піти до нотаріуса на консультацію, щоби дізнатися все необхідне для оформлення спадщини.

Потім вистоювати черги в інших структурах, аби зібрати усі необхідні документи. Зрештою, з усіма документами потрібно було знову піти до нотаріуса, щоби все це оформити. Кажуть, що зараз нотаріуси оформлюють свідоцтво про право на спадщину досить швидко.

Мені тоді довелося здійснити кілька візитів. Загалом у мене ця процедура забрала 2-3 місяці.

Батьки або усиновителі, котрі пережили своїх дітей, претендують на спадок спадкування незалежно від віку, стану здоров'я та працездатності.

Для оформлення спадку їм потрібен документ, виданий державним органом реєстрації актів цивільного стану.

А ось батьки, які були позбавлені судом батьківства і не поновлені в цих правах на час відкриття спадщини, після смерті їхніх дітей не  мають права на спадкування за законом.

Співмешканці та утриманці претендують на спадок лише в останню чергу

Як зазначалося, на спадок можуть претендувати не лише родичі, але і співмешканці та утриманці спадкодавця. Для цього вони повинні проживати однією сім'єю не менше п'яти років.

Співмешканцями можуть вважатися пасинок, падчерка, вітчим та  мачуха,  а також чоловік та жінка,  які не перебувають у шлюбі між собою, але проживають однією сім'єю.

Утриманцями вважаються  неповнолітні  або  непрацездатні,  що не були членами сім'ї спадкодавця,  але які не менше п'яти років одержували від померлого  матеріальну  допомогу,  що була для них єдиним або основним джерелом існування.

Крім того, що ці категорії претендують на спадок в останню чергу, їхні шанси на отримання майна померлого зменшує ще й те, що факт проживання спадкоємців однією сім'єю із спадкодавцем встановлюється судом.

Непрацездатність утриманця при цьому повинна  бути   на   день   відкриття спадщини та підтверджуватись відповідними документами.

Проте утриманці не обов'язково повинні перебувати у родинних стосунках із померлою особою, щоби претендувати на спадок.

Свідоцтво про спадщину не обов'язкове для нащадків

Особа,  що   прийняла   спадщину,   може   одержати свідоцтво про право на спадщину. Воно підтверджує перехід  права  власності на майно від покійного. Видається це свідоцтво  після  заяви спадкоємця за місцем відкриття спадщини.

Одержання цього документа не є обов'язковим — його неодержання  не позбавляє права на спадкування. Воно необхідно,  якщо до нащадка переходить майно, яке потребує документального підтвердження.

За таким свідоцтвом  не потрібно звертатись,  якщо  у спадку перебуває майно,  яке не підлягає реєстрації, а право на нього не  підтверджується  правовими документами.

Спадкова справа  вважається  закінченою,  якщо  на   підставі поданих заяв про право на спадщину з переліком майна видано  відповідні  свідоцтва.

Олександр ЮХИМЕЦЬ

Источник: https://pogliad.ua/news/chernivtsi/schob-otrimati-spadok-treba-vchasno-pidgotuvati-usi-dokumenti-195668

Юридична компаніяЮріс-Консалт

Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

Спадкоємець – той, до кого переходять усі права та обов’язки спадкодавця, після його смерті.

Хто може бути спадкоємцем? Всі.

Спадкоємцем може бути будь-яка жива людина. Спадкоємцем буде новонароджена дитина спадкодавця, зачата за його життя.

Спадкоємцем може бути будь-яка юридична особа (підприємство, установа, організація), держава, міськрада.

Але це не відповідь. Розібратися треба в іншому. Померла близька вам людина. Як дізнатися спадкоємець ви чи ні?

Тільки в двох документах ви знайдете відповідь на це питання. У заповіті і Цивільному кодексі Україні. Тільки вони встановлюють спадкоємців. З цього зрозуміло, що бувають спадкоємці за заповітом і спадкоємці за законом.

Спадкоємці за заповітом

Іноді про заповіт спадкодавець оголошує публічно. Ще за життя, каже, кому він заповів своє майно. Буває й по-іншому. Заповіт випадково знаходять разом з документами на майно. Спадкодавець не зобов’язаний нікому говорити про те, на чию користь він склав заповіт. Тому для одних це приємний, а для інших неприємний сюрприз. Щоб уникнути неприємних, про заповіт бажано знати заздалегідь.

Чому це важливо?

Коли спадкодавець залишив заповіт, то всі спадкоємці підкоряються цим порядком прийняття спадщини.

Заповіт – це розпорядження людини. У ньому людина виражає свою волю про своє майно, свої права і обов’язки, накопичені за життя. І передає гідним, на його розсуд, спадкоємцям, щоб ті володіли ними після його смерті.

Спадкодавець сам визначає, хто буде його спадкоємцем, а хто ні. Він може призначити спадкоємцем:

  • Людина. При цьому не має ніякого значення родич той йому, близький друг або від тільки вчора з ним познайомився.
  • Юридична особа. Наприклад, музей, держава, підприємство.

Закон говорить, що заповітом можна, без зазначення причин, позбавити спадщини будь-якого спадкоємця за законом.

Будь-якого? Ні!

Далі закон уточнює: «крім тих, хто має право на обов’язкову частку у спадщині».

Є спадкоємці, яких ніхто не може позбавити спадщини. Закон гарантує їм обов’язкову частку. Це 50% того, що б їм належало при спадкуванні за законом. Хто ці люди?

  • Неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти спадкодавця;
  • Непрацездатні вдова/вдівець спадкодавця;
  • Непрацездатні батьки спадкодавця.

Таким способом закон захищає всіх, хто не може сам про себе подбати. Це непрацездатні: жінки старше 55 років, чоловіки старше 60 років, інваліди I, II і III груп. І всі діти до 18 років.

Коли заповіту немає,

Коли він визнаний недійсним,

Коли всі спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини,

Коли всі спадкоємці за заповітом померли до моменту відкриття спадщини ….

Спадщину отримують …

Спадкоємці за законом

Цивільний кодекс призначає спадкоємців, керуючись родинними, сімейними та особистими відносинами. За цими критеріями він вибудовує спадкоємців в чергу. У зв’язку з чим, спадкоємці закликаються до спадкування не одночасно, а послідовно.

У першу чергу на спадщину мають право:

  • діти спадкодавця. У тому числі новонароджені, зачаті за його життя. У тому числі усиновлені. Пасинки і падчерки не вважаються дітьми спадкодавця, якщо не мав місця факт усиновлення.
  • чоловік, який пережив спадкодавця. Чоловіком закон визнає того, хто перебував із спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі. Роздільне проживання, незалежно від часу, не позбавляє права спадщини законного чоловіка.
  • батьки, в тому числі ті що всиновили спадкоємця. Не є спадкоємцями опікуни та піклувальники.

У другу чергу до спадщини закликаються:

  • рідні брати сестри. При цьому, не має значення повнорідні чи ні, головне рідні, кровні.
  • дідусь і бабуся, як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу успадковують рідні дядько і тітка.

У четверту чергу – ті, хто проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до його смерті. Не буде спадкоємцем четвертої черги той, хто проживав разом із спадкодавцем, але був у зареєстрованому шлюбі з іншою людиною.

У п’яту чергу – інші родичі спадкодавця до шостого коліна. А також його утриманці. Утриманець – неповнолітня або непрацездатна людина, яка не була членом сім’ї спадкодавця, більше п’яти років, отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була її єдиним або основним засобом для існування. При цьому не обов’язково, проживала вона разом зі спадкодавцем чи ні.

Першими успадковують ті, хто входить в першу чергу. Якщо, хоча б один з них приймає спадщину, то спадкоємці наступних черг автоматично усуваються від спадщини.

Спадкоємці кожної черги призиваються одночасно і ділять спадщину між собою порівну.

Спадкоємці наступної черги успадковують коли:

Перше. Нема спадкоємців попередньої черги.

Друге. Спадкоємці попередньої черги не беруть спадщини або відмовляються від неї.

Третє. Спадкоємці попередньої черги позбавлені спадкодавцем права спадкування.

Четверте. Спадкоємці попередньої черги не мають права успадковувати. Наприклад, коли усунуті від спадщини або визнані негідними спадкоємцями.

П’яте. Змінено черговість отримання права на спадкування. Це можливо якщо:

  • після відкриття спадщини спадкоємці укладають про це договір та нотаріально його засвідчують;
  • спадкоємець наступних черг довів у суді, що тривалий час опікувався, матеріально забезпечував, дбав про спадкодавця, який через похилий вік, важку хворобу, каліцтво був у безпорадному стані. І отримав рішення суду, в якому встановлено, що він може вступати у спадок нарівні зі спадкоємцями успадкованої черги.

Якщо спадкоємець, який має отримувати спадщину помер.

Тоді спадок отримують …

Спадкоємці спадкоємців.Право подання і трансмісія

Життя непередбачуване. Трапляється всяке. Навіть те, що спадкоємець помирає раніше спадкодавця або одночасно з ним. На цей випадок закон передбачив:

Перше.Спадкування за правом представлення.

Якщо спадкоємець помер раніше спадкодавця, то спадок отримують його спадкоємці. Закон окреслює коло таких спадкоємців. Ними можуть бути: внуки спадкодавця і їх нащадки, племінники і племінниці, двоюрідні брати і сестри, прабаба, прадід.

Друге.Спадкова трансмісія.

Іноді спадкоємець за законом чи за заповітом помирає після того як відкрилася спадщина, не встигнувши її прийняти в шестимісячний термін.

Тоді право прийняття його частки переходить до його спадкоємців. Це називається спадкова трансмісія. У цьому випадку спадкоємці повинні прийняти спадщину протягом того строку, що залишився.

Якщо він менше трьох місяців, то він продовжується ще на три місяці.

Коли спадкоємець фактично спадщину прийняв (наприклад, спільної пропискою або подав відповідну заяву нотаріусу), але помер, не встигнувши оформити свої права у нотаріуса, спадкової трансмісії не виникає. Тому що майно вже належить йому, а не колишньому спадкодавцеві. Спадкоємці успадковують в загальному порядку.

Спадкоємці за правом представлення та спадкової трансмісії успадковують тільки ту частку, яка належала померлому спадкоємцеві.

http://www.prostopravo.com.ua

На допомогу спадкоємцю: що робити, якщо нотаріус відмовляється видавати спадщину. Частина 6

Источник: http://www.uris-c.com.ua/2012/02/20/%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83-%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BC%D1%86%D1%8E-%D1%85%D1%82%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D1%94-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE-%D0%BD/

Як спадок ділиться між спадкоємцями першої черги: закон, права і рекомендації

Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

Рано чи пізно хтось помирає, залишаючи після себе нажите за своє життя спадщину. На жаль, буває і таке, коли близькі і не дуже родичі починають ділити між собою нажите померлим, і нерідко на цьому ґрунті трапляються конфлікти. Російське законодавство регламентує процес отримання спадщини, як ділитися, і хто є спадкоємцями першої черги, визначає основні постулати.

Хто в першу чергу має право на майно померлого?

За Цивільним кодексом відразу кілька черг родичів можуть претендувати на спадщину. Хто ж має першочергове право? Ними є наступні особи: чоловік, дружина, діти спадкодавця і його батьки.

Завжди чоловік (дружина) має право на спадщину?

Особа отримує на законних підставах свою спадщину тільки в тому випадку, якщо чоловік складався з померлим спадкодавцем в оформленому належним чином шлюбі.

Будь-які інші форми співжиття не є законною підставою для отримання спадщини.

Якщо це колишні чоловік і дружина, тоді претендувати на спадщину покійного чоловіка він або вона не має права, навіть якщо розлучення відбувся напередодні смерті.

Як і при розлученні, за схожою схемою ділиться успадковане майно. А саме: у чоловіка і дружини їх власність вважається спільною, спільно нажитий. Звідси виходить, що після смерті виділяються дві половини спільного майна подружжя, одна з яких відходить законній дружині/чоловікові, а інша ділиться між іншими першочерговими родичами і знову-таки вдовою/вдівцем.

З цього законодавчо-правового факту створюється враження, що основна частина спадкового майна дістається живому чоловікові. Це невірно: просто живий чоловік отримує свою половину майна, що належить йому як спільно нажите за роки шлюбу, плюс рівну частку з першочерговими родичами від другої половини майна (спадщини).

При цьому успадковується від померлого і його особиста власність, не тільки лише спільно нажита з чоловіком.

Хочеться дати пораду співмешканцю померлого громадянина, з яким шлюб так і не був оформлений. Не все втрачено. Наприклад, якщо такий співмешканець буде вказаний у заповіті, то неодмінно отримає вказану частку у спадщині.

У зворотному випадку, він може претендувати на частину обов'язкової частки спадщини, гарантованої державою, виступаючи в якості утриманця, а саме непрацездатного співмешканця померлої людини, якщо той пенсіонер або інвалід.

Всі діти мають право на спадщину?

Діти спадкодавця є обов'язковими першочерговими спадкоємцями за законом, до них відносяться:

  • народжені в законному шлюбі і позашлюбні діти;
  • рідні й нерідні (належним чином оформлене усиновлення);
  • ті, які з'явилися на світло при живому батькові або зачаті, але ще не народжені.

Батьки спадкодавця також мають першочергове право на його майно

Батько і мати в рівних частинах успадковують частку свого майна дитини. При цьому не грає ролі те, в яких стосунках вони перебувають на даний момент: розлучені, у шлюбі або ж в нього не складалися.

Відразу слід обмовитися: батьки, яких свого часу позбавили батьківських прав на померлої дитини, за законом не мають прав на отримання спадщини.

Усиновителі померлого дитини в таких випадках мають однакові права з рідними батьками.

Інші особи, які в першу чергу можуть претендувати на майно спадкодавця

Є в російському законі ще таке поняття, як право подання. Цікаво розібратися, в чому воно полягає. На практиці трапляється, що спадкодавець помирає пізніше першочергового спадкоємця (сина, дочки) або одночасно з ним.

В цьому випадку як правильно спадок ділиться між спадкоємцями першої черги? Закон надає онукові/внучці померлого скористатися правом замістити першочергового спадкоємця, в даному випадку свого батька. При цьому та частина успадкованого майна від померлого громадянина, яка переходить по праву представлення, ділиться між онуками в рівних частинах.

Однак якщо у своєму заповіті спадкодавець відмовляє у спадщині по праву представництва, в такому випадку онукам/онукам нічого не належить.

Утриманці — ще одна група осіб, що можуть претендувати на спадщину за законом. Але для цього потрібно дотримуватися деяких правил:

  • такий утриманець повинен бути непрацездатний;
  • утриманець позбувся головного джерела доходу зі смертю даного громадянина;
  • протягом останнього року утриманець перебував на повному утриманні спадкодавця аж до його смерті;
  • доведено проживання утриманця, який не є родичем спадкодавця, спільно з ним протягом року, аж до його смерті.

Як спадок ділиться між спадкоємцями першої черги за участю утриманців? За законом такий спадкоємець не може отримати більше чверті майна, навіть якщо відсутні інші представники першочергових спадкоємців.

Для того щоб провести поділ спадщини між спадкоємцями першої черги, закон надає право скласти угоду, в якій вони самі розподілять частини спадщини між собою, а також вкажуть порядок їх успадкування. Якщо хтось із спадкоємців не згоден з окремими пунктами такої угоди, то він не підписує його, і поділ спадщини буде проводитися через суд.

А що, якщо складено заповіт? як тоді ділиться майно?

Часто виникає ситуація, що особа завчасно складає заповіт. Як спадок ділиться між спадкоємцями першої черги в цьому випадку? Закон виступає на боці тих близьких родичів померлого громадянина, які не увійшли в заповіт.

Отже, вимагати свою обов'язкову частку можуть наступні непрацездатні особи: живий чоловік/дружина, мати/батько, діти. У тому числі діти, які не досягли повноліття на момент смерті батька.

Обов'язкові спадкоємці отримують половину тієї частки, яка повинна була їм належати за законом, якщо б не заповіт.

Терміни спадкування

Законом відводиться термін рівно півроку з дня відкриття спадщини, щоб його оформити належним чином. Однак закон допускає продовження строку, але для цього повинні бути відповідні причини:

  • якщо суд визнає громадянина померлим або безвісно відсутнім;
  • є достатні причини, які перешкоджали оформити спадщину вчасно;
  • якщо першочерговим спадкоємцем виступає зачата дитина, яка ще не народжений.

Якщо ніхто з першочергових кровних спадкоємців за будь-яких причин не одержить у відведений термін свою спадщину, то це право переходить до спадкоємців наступної — другої черги, яким теж дається термін шість місяців.

Як поділити квартиру між спадкоємцями першої черги?

Найпоширеніше, дороге і затребуване спадщину людини – це, безперечно, нерухомість.

Як спадок ділиться між спадкоємцями першої черги, якщо померлий громадянин не встиг скласти заповіт? У цьому разі спадкування квартири або іншої нерухомості буде проходити за законом РФ.

Згідно з цим законом, квартира (або інша успадковується нерухомість), що знаходилася у власності померлого громадянина, передається спадкоємців однієї черги в рівнозначних частинах.

Якщо спадкоємці першої черги відсутні, то беруться в розрахунок спадкоємці другої черги, як варіант, дідусь і бабуся. Кожен з них отримає свою половину квартири. Якщо є ще і сестра, то кожен отримає у власність третину від успадкованої квартири.

Як спадок ділиться між спадкоємцями першої черги, якщо було складено заповіт на квартиру?

Тоді частки цієї квартири будуть розподілені так суворо, як виявив свою волю у своєму заповіті спадкодавець. При цьому родичі можуть бути не вказані в якості спадкоємців квартири.

Тим не менш близькі люди померлого громадянина цілком можуть оскаржити відповідне заповіт на квартиру в суді.

Цілком можливо, вони мають право на отримання обов'язкової частки, навіть якщо вони не були зазначені в заповіті.

У російському спадковому праві є цікаве поняття — заповідальний відказ. Наприклад, спадкодавець у своєму заповіті хоче віддати у спадок квартиру своєї дочки, але з застереженням, що та зобов'язана дозволити проживати його цивільній дружині. Навіть якщо згодом дана квартира дочкою буде продана, то новий власник також зобов'язаний виконувати даний заповідальний відказ.

Як поділити спадщину між дружиною та дітьми?

Питання, як розділити спадщину між дружиною і дітьми, вирішується відносно просто. Дружина, подружжя з якої було належним чином оформлене, за законом одержує свою половину спільно нажитого майна з покійним чоловіком.

Наприклад, у шлюбі подружжя придбали квартиру, після смерті чоловіка половина житлової площі одразу відходить дружині. Інша половина підлягає спадкуванню, так як вона була власністю покійного.

Ця частина квартири розподіляється в рівних частках між дружиною знову-таки і дитиною/дітьми, якщо у заповіті не зазначено інший порядок спадкування.

Борги і спадщину

Поділ спадщини між спадкоємцями першої черги не завжди позитивно для вступили в нього осіб.

Хороший рада майбутнім спадкоємцям: перед тим як виставити кандидатуру на свою частину, треба перевірити, а чи не залишив померлий після себе борги і зобов'язання.

Адже буває й таке, що, вступивши у спадок, людина отримує на додачу неоплачені кредити. І якщо борги за розміром можна порівняти з отриманою часток, варто взагалі в таку спадщину вступати? Тут треба бути пильним.

19 Серпень 2016 Валентин

Источник: http://business-idea.com.ua/new-kak-delitsya-nasledstvo-mezhdu-naslednikami-pervo~1.html

Чи вважається спадщина одного з подружжя спільно нажитим майном?

Чому я не отримала усю спадщину а лише половину?

У сучасному світі розлучення – не рідкість. Тоді не тільки руйнується сім’я. Подружжя стають учасниками тривалого і досить складного процесу розділу спільно нажитого майна.

У більшості випадків подружня пара прагне практично розділити все майно, нажите за час сімейного життя. І не тільки значні та дорогі об’єкти нерухомості і автомобілі, а також предмети меблів, коштовності і навіть столовий посуд.

Багатьох хвилює питання: чи підлягає розподілу майно, яке чоловік або дружина отримали у спадок, будучи в шлюбі? І якщо ні, то чи існують ситуації, коли друга сторона все ж зможе претендувати на частину успадкованої власності?

Раніше в статті “Оформлення спадщини після смерті” ми розповіли, з чого почати саму процедуру.

Чи прирівнюється спадок до спільно нажитого майна?

Відповідь однозначна: ні, не прирівнюється.

Згідно закону власність, яка належала одному з подружжя до реєстрації шлюбу, так само як і набута в подарунок або успадкована (незалежно від способу прийняття спадщини), спільно нажитим майном не є, а є особистою власністю. Претендувати на особисту власність без згоди власника ніхто не має права.

Закон пояснює це просто: заповіт – угода, що має односторонній характер, тобто є волевиявленням спадкодавця. Документ створюює певні повноваження для правонаступника.

Безумовне право на поділ спадкового майна подружжя отримують тільки в тому випадку, якщо вони є рівноправними власниками: обидва згадані у заповіті.

Але навіть у цій ситуації спадщина не є спільно нажитим майном.

Проте в кожному законі існують винятки. У нашому випадку – виключення з правил.

Читайте також:  Оформлення спадщини неповнолітнім

Статус спадщини у шлюбному договорі

Майно, отримане у спадок, має статус спільно нажитого, якщо про це прямо зазначено в шлюбному контракті.

Слід згадати, що шлюбний контракт є добровільним волевиявленням сторін, примушувати до його укладення заборонено!

Як правило, при складанні договору чітко формулюють положення про віднесення спадщини до категорії спільно нажитого майна. У деяких випадках до цієї категорії відносять все майно, одержане кожним з подружжя безоплатно. Під це формулювання підпадають речі, предмети, права (в тому числі інтелектуальної власності), що передані за договором про безоплатну передачу або подаровані.

Спадщина в угоді про розподіл майна

Уклавши угоду, подружжя, що розводяться, може за згодою сторін обумовити умови поділу спадщини, власного та іншого майна, нажитого за час сімейного життя.

Угода про розділ майна схожа на шлюбний контракт з однією суттєвою різницею: угода охоплює лише об’єкти, якими володіють сторони на момент її укладення. Предметом шлюбного контракту є майно, що перебуває у власності у кожного з подружжя на момент реєстрації шлюбу, та яке може з’явитися в подальшому.

Як взагалі відбувається розподіл майна подружжя при розлученні, ми розповіли в цій статті.

Зміна статусу спадкового майна у результаті прокращення

Майно, яке належить одному з подружжя на праві особистої власності, визнається спільно нажитим за наступних обставин:

  • будучи в шлюбі, один з подружжя зробив поліпшення спадкового об’єкта за рахунок власних чи спільних коштів;
  • такі поліпшення проведені за рахунок праці одного з подружжя.

Як випливає із норми закону, спадковий об’єкт може бути переведений із статусу роздільної власності в категорію спільної, при наявності двох умов: технічної та юридичної.

  • Технічна умова передбачає процес зміни об’єкта, що спричинило значне збільшення його вартості (переобладнання, перебудова, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація і таке інше).
  • Юридична умова – визнання в судовому порядку суттєвого збільшення вартості майна.

Читайте також:  Договір про визначення місця проживання дитини (зразок)

При цьому модернізація об’єкта може відбутися шляхом вкладення як грошей (або спільного майна), так і трудових ресурсів.

Наприклад, дружина отримала у спадок приватний будинок, який знаходився в жалюгідному стані. Чоловік декілька років особисто проводив капітальний ремонт: красив та викладав плиткою стіни, заміняв і ремонтував електропроводку, відновлював комунікаційну систему і так далі.

По закінченні робіт вартість будинку значно збільшилася. Чоловік у процесі ремонту не тільки витрачав кошти сімейного бюджету, а також застосовував особисті навички та вміння, завдяки яким цінність об’єкта підвищилася.

У разі розлучення чоловік може претендувати на половину вартості будинку.

Суд буде на боці чоловіка, якщо останній надасть документальне підтвердження того, що ним були проведені ремонтні роботи та придбані будматеріали.

Таким підтвердженням можуть служити чеки, квитанції, акти прийому-передачі та інші документи, які свідчать про придбання матеріалів, що надалі застосовувалися у процесі капремонту.

Існує важливе питання, щодо спадкового майна: які права на квартиру або будинок, що дісталися у спадок колишньому чоловікові, має колишня дружина, якщо там прописана їх неповнолітня дитина? Права власності у жінки не виникне. Але при відсутності житла та вирішення питання про порядок проживання дитини з одним з батьків, мати може в судовому порядку закріпити за собою право проживання у спадковій квартирі на певний період.

До речі, терміни прийняття спадщини – обмежені. Докладніше про це – в нашій статті.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні і залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Читайте також:  Угода про перерозподіл спадщини між спадкоємцями

Цю статтю шукають за тегами: розділ спадщини, ділиться спадщина при розлученні, розподіл майна при розлученні

Источник: https://advokat4you.in.ua/chi-vvazhayetsya-spadshhina-odnogo-z-podruzhzhya-spilno-nazhitim-maynom/

Юрист в законе
Добавить комментарий