Прийняття спадщини

Українське цивільне право — Заіка Ю.О. — 14.12. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини

Прийняття спадщини

Спадкоємцем може бути будь-яка правоздатна особа. Спадкова правоздатність не залежить від віку, статі, національності, громадянства.

Водночас законодавець передбачив випадки, коли суб'єктивне право громадянина стати спадкоємцем обмежується, йдеться про так званих негідних або недостойних спадкоємців, тобто про спадкоємців, які усуваються від спадщини.

Керуючись нормами загальнолюдської моралі, законодавець визначає коло осіб, які усуваються від отримання спадщини, незважаючи на їх родинні чи сімейні зв'язки з померлим, а в певних випадках, незважаючи і на раніше висловлену волю спадкодавця у заповіті.

Ще у Стародавньому Римі спадщину розподіляли, виходячи із засад справедливості і доброї совісті». Позбавлялися права на спадщину спадкоємці, які відмовилися викупити із полону спадкодавця, тяжко його образили, знищили заповіт та ін.

За чинним законодавством не мають права стати спадкоємцями:

o ні за законом, ні за заповітом — особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або когось із спадкоємців, або зробили замах на їх життя (якщо після вчинення замаху на життя спадкодавець, незважаючи на цю обставину, склав заповіт на користь такої особи, вона спадкує на загальних підставах);

o за законом — батьки, після дітей, щодо яких вони позбавлені батьківських прав і не були поновлені у цих правах на момент відкриття спадщини;

o за законом — батьки і повнолітні діти, які злісно ухилялися від виконання покладених на них відповідно до закону обов'язків щодо утримання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені у судовому порядку;

o за законом і за заповітом — особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникнення права спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшення їхньої части у спадщині; за законом — особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний у судовому порядку недійсним. (Суд може визнати право на спадкування частки майна, яке було набуте померлим подружжям під час шлюбу, який визнано недійсним після його смерті, якщо інше подружжя є добросовісним, тобто не знало і не могло знати про перешкоди до укладання шлюбу).

14.12. Прийняття спадщини. Відмова від спадщини

На момент відкриття спадщини виникає спадкове правовідношення.

Водночас відкриття спадщини і закликання до спадщини недостатньо, щоб той чи інший потенційний спадкоємець став правонаступником прав та обов'язків померлого.

Право на прийняття спадщини є суб'єктивним цивільним правом, зміст якого полягає у тому, що спадкоємцю надається альтернатива: прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Прийняття спадщини — це засвідчення згоди спадкоємця вступити у всі відношення спадкодавця, які становлять у сукупності спадщину. Така згода має бути виражена способом, встановленим законом.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадщина вважається прийнятою, якщо спадкоємець протягом шести місяців, починаючи із часу відкриття спадщини:

— подасть заяву про прийняття спадщини у нотаріальну контору за місцем відкриття спадщини;

— спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем, не заявив про відмову від спадщини, тобто фактично вступив в управління чи володіння спадковим майно;

— малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, вважаються, за загальним правилом, такими, що прийняли спадщину.

Встановлення презумпції прийняття спадщини неповнолітніми та недієздатними спадкоємцями звільняє суд від необхідності поновлювати строк для прийняття спадщини цими спадкоємцями, а також примушує нотаріуса більш відповідально ставитися до питання про видачу свідоцтва про спадщину.

Так, після смерті Д. свідоцтво про спадщину отримали його мати і син. Як з'ясувалася, у Д. була ще малолітня дочка від першого шлюбу Б., законні представники якої заяву про прийняття спадщини не подавали.

Із заявою про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом частково недійсним та про продовження строку Для прийняття спадщини звернулася мати неповнолітньої Б.

Райсуд, який розглядав справу, задовольнив позов.

Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Спадкоємець за законом або за заповітом може відмовитися від прийняття спадщини протягом шестимісячного строку після її відкриття.

Неповнолітня особа (віком від 14 до 18 років) може відмовитися від спадщини лише за згодою батьків (усиновлювачів) піклувальника і органу опіки та піклування. Батьки (усиновителі) опікуна можуть відмовитися від прийняття спадщини, належної малолітній чи недієздатній особі лише з дозволу органів опіки та піклування.

Відмова від спадщини є безумовною і беззастережною. Спадкоємець за заповітом може відмовитися від своєї частки на користь іншого спадкоємця за заповітом, а спадкоємець за законом — на користь іншого спадкоємця за законом, незалежно від його черги. Заява про прийняття спадщини може набути такого вигляду:

До шостої Київської державної нотаріальної контори Груздева Івана Сергійовича

ЗАЯВА про прийняття спадщини

8 березня 2008 р. померла моя дружина Груздева Ірина Олександрівна, яка проживала в м. Києві по вул. Лютеранській, 21, кв. 76.

Після смерті Груздєвої І.О. залишалося спадкове майно: приватизована квартира, в якій вона проживала, автомобіль ВАЗ 2101 1984 р. випуску, номерний знак КІА 12-34, предмети домашнього вжитку.

Цією заявою спадщину я приймаю і прошу видати мені свідоцтво про право на спадщину. Інших»спадкоємців за законом і заповітом немає.

19 березня 2008 р. Підпис І.С. Груздева

14.13. Охорона спадкового майна

Охорона спадкового майна здійснюється для захисту прав спадкоємців, відказоодержувачів та інших зацікавлених осіб з метою збереження майна.

Виконавець заповіту вживає заходів до охорони спадкового майна й управління ним за власною ініціативою чи за вимогою спадкоємця. Такий самий обов'язок Покладено і на нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Заходами з охорони спадкового майна е:

— оцінка й опис спадкового майна;

— внесення готівки, яка входить у склад спадщини, в депозит нотаріальної контори;

— передача цінних паперів, валютних цінностей, дорогоцінних металів та каменів, а також виробів із них на зберігання в банк;

— передача майна, що вимагає управління (частка у статутному капіталі, цінні папери, виключні права), у довірче управління;

— передача окремих речей на зберігання спадкоємцям або іншим особам.

Особа, яка управляє спадщиною за договором, має право на плату за виконання своїх повноважень.

14.14. Оформлення права на спадщину

Право спадкоємців на певне майно підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину (за законом чи за заповітом). У кожному свідоцтві зазначається все спадкове майно, всі спадкоємці та визначається частка спадщини спадкоємця, якому видається свідоцтво про право на спадщину.

Отримання свідоцтва про право на спадщину, за загальним правилом, є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Проте в певних випадках спадкоємець без свідоцтва про право на спадщину не зможе здійснити свої спадкові права.

Так, без свідоцтва неможливо отримати грошовий вклад, цінності, які належали спадкодавцю і були здані на збереження, майно, яке знаходиться у третіх осіб, перереєструвати домоволодіння, транспортний засіб тощо.

Спадкоємець» який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Свідоцтво про право на спадщину, як правило, видається державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на належну їм спадщину видається кожному із них з визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Якщо спадкоємцем за заповітом чи за законом є дитина, зачата за життя спадкодавця, але ще не народжена, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Якщо у складі спадщини є нерухоме майно, спадкоємець зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

У необхідних випадках нотаріус до закінчення строку для прийняття спадщини одним чи всіма спадкоємцями, до видачі свідоцтва про право на спадщину, може видати спадкоємцям дозвіл на одержання частини спадкового вкладу в банку на покриття витрат:

1) з догляду за спадкодавцем під час його хвороби, що передувала смерті, а також на його поховання;

2) на утримання осіб, які перебували на утриманні спадкодавця;

3) витрат, пов'язаних із повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини та інших витрат, наприклад, пов'язаних з охороною спадкового майна.

14.13. Охорона спадкового майна
14.14. Оформлення права на спадщину
Глава 15. Захист права власності
15.1. Поняття та засоби захисту права власності
15.2. Віндикаційний позов як засіб захисту права власності
15.3. Негаторний позов як засіб захисту права власності
15.4. Інші цивільно-правові засоби захисту права власності
РОЗДІЛ III. АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ПРАВО ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ
Глава 16. Право інтелектуальної власності
16.1. Поняття права інтелектуальної власності

Источник: https://westudents.com.ua/glavy/71060-1412-priynyattya-spadschini-vdmova-vd-spadschini.html

Порядок прийняття спадщини в Україні — Адвокат по наследству | Адвокатское бюро по наследственным делам

Прийняття спадщини

Вітаю вас, шановні відвідувачі нашого сайту.

Сьогодні поговоримо про порядок прийняття спадщини в Україні.

Непоодинокі випадки, коли громадяни вважають, що спадщина переходить до спадкоємців автоматично лише на тій підставі, що спадкоємець є, скажімо, сином чи дочкою померлого, тобто є його близьким родичем.

Проте законодавством України, а саме ст. 1268 Цивільного кодексу України, передбачено що, по-перше, спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

А по-друге, статтею 1269 Цивільного кодексу України передбачено обов’язок спадкоємця, який бажає прийняти спадщину після смерті спадкодавця, подати письмову заяву про прийняття спадщини.

Куди подавати заяву про прийняття спадщини?

Така заява подається до будь-якого приватного або державного нотаріуса, який здійснює свою нотаріальну діяльність в тому населеному пункті, де було зареєстроване місце проживання померлого на день його смерті (по народному — де був прописаний померлий). Якщо місце проживання померлого було зареєстроване в селі або селищі, то заяву про прийняття спадщини можна подати також секретарю сільської або селищної ради.

Важливо! Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Законодавством України не передбачено можливості подання такої заяви представником спадкоємця за довіреністю.

Якщо спадкова справа після смерті спадкодавця вже заведена за заявою іншого спадкоємця, то заяву про прийняття спадщини необхідно подавати тому нотаріусу або секретарю сільської чи селищної ради, який завів спадкову справу!

Коли не обов’язково подавати заяву про прийняття спадщини?

Спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем на день його смерті, може і не подавати вказану вище заяву, адже він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо не заявив письмово про відмову від неї протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця.

При цьому постійне місце проживання спадкоємця та спадкодавця разом має бути підтверджене відповідною довідкою з центру надання адміністративних послуг (в місті) або з сільської/селищної ради.

На практиці це можливо лише тоді, коли місце проживання спадкоємця та померлого було зареєстроване за однією адресою.

Крім того, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо їх законні представники не відмовились від прийняття спадщини за згодою органу опіки та піклування. Тобто таким спадкоємцям також не обов’язково подавати заяву про прийняттяспадщини.

Таким чином, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, у наступних випадках:

  • Якщо він подав письмову заяву про прийняття спадщини;
  • Якщо він постійно проживав та був зареєстрований разом з померлим на день його смерті;
  • Якщо спадкоємцем є малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена.

Заяву про прийняття спадщини потрібно подати протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. Тобто до того моменту, як мине шість місцяів з дня смерті спадкодавця, а не після.

Спадкоємець, який не подав вчасно вказану заяву та не проживав постійно разом з спадкодавцем, вважається таким, що не прийняв спадщину! І для поновлення строку для прийняття спадщини йому необхідно запитувати згоду інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або звертатися до суду з відповідним позовом.

На практиці непоодинокі випадки, коли спадкоємці розуміють цей строк не вірно, а саме вони вважають, що для оформлення спадщини та її прийняття потрібно приходити до нотаріуса після закінчення шести місяців з дня смерті спадкодавця. Це не так! Заяву про прийняття спадщини потрібно подати не пізніше шести місяців з дня смерті спадкодавця.

Для того, щоб подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, спадкоємцю потрібно мати з собою наступні документи:

  1. Свідоцтво про смерть спадкодавця;
  2. Паспорт громадянина України або ID картка спадкоємця;
  3. Картка платника податків (Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера) спадкоємця;
  4. Довідка про останнє зареєстроване місце проживання померлого на день його смерті. Така довідка не подається, якщо місце проживання спадкодавця було зареєстроване в зоні проведення АТО або в Автономній Республіці Крим.

Інші документи нотаріус чи секретар сільської ради від Вас не вправі вимагати! За бажанням спадкоємець може подати документи, які підтверджують родинні відносини з померлим, заповіт померлого (за наявності), правовстановлюючі документи на спадкове майно, тощо.

Якщо у Вас немає всіх необхідних документів, а строк для прийняття спадщини вже закінчується, то Ви можете надіслати заяву про прийняття спадщини поштою. Але пам’ятатйте, що Ваш підпис на такій заяві обов’язково має бути нотаріально завірений.

Якщо Ви перебуваєте закордоном, то заяву про прийняття спадщини Ви можете написати та завірити в будь-якому консульстві чи посольстві України. Після цього Вам потрібно надіслати її поштою в Україну будь-якому нотаріусу в населеному пункті, де було зареєстроване останнє місце проживання померлого.

Отож, підіб’ємо підсумки:

Спадкоємець, який не проживав постійно разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини, та який є повнолітньою і дієздатною особою, має не пізніше шести місяців з дня смерті спадкодавця подати нотаріусу або в сільських населених пунктах —  уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, — письмову заяву про прийняття спадщини. Таку заяву спадкоємець може подати лише особисто або надіслати її поштою! У випадку надсилання заяви поштою, підпис на ній має бути посвідчений нотаріально. Строк, протягом якого таку заяву потрібно надіслати чи подати, — шість місяців з дня смерті спадкодавця!

Іван Хомич — засновник Адвокатського бюро по спадковим справам

Источник: https://inheritance.com.ua/poryadok-prijnyattya-spadshhini-v-ukrayini/

Оформлення спадщини 2019 в Україні | Юридичний самозахист

Прийняття спадщини

На жаль, від втрати близької людини ніхто не застрахований. Однак в таких випадках, серед багатьох проблем, додатковим головним болем може стати оформлення спадщини після смерті.

Щоб зробити цей процес для вас більш зрозумілим, в статті ми детально відповімо на найважливіші питання про те, який порядок прийняття спадщини в 2019 р.: куди подається заява на прийняття спадщини та в які терміни, як відновити пропущений строк та інше.

Оформлення спадщини в Україні 2019 р

В Україні існує два види спадкування: за законом і за заповітом.

Заповіт про спадщину – це письмовий документ на спадщину, який містить розпорядження людини на випадок смерті щодо належного їй майна, майнових прав. Заповіт обов’язково підлягає посвідченню нотаріусом і один екземпляр залишається в нотаріальній справі.

За відсутності заповіту або якщо заповіт стосується лише частини спадщини, а не всього майна, відбувається спадкування за законом в порядку черговості.

Детально про те, які бувають черги спадкоємців і в якому порядку переходить до спадкоємців право на спадщину, читайте в статті: «Як оформлюється спадщина за законом в Україні».

Що входить у спадщину

У спадщину входять майно і майнові права, що належали померлій людині, за винятком:

  • Прав, пов’язаних з членством в юридичних особах (якщо інше не прописано в статуті);
  • Права на відшкодування шкоди, яку було завдано спадкодавцеві до смерті;
  • Права на аліменти, пенсії, допомогу, інші виплати. Тільки якщо суми зазначених виплат були перераховані на рахунок померлого до його смерті, спадкоємці мають право на їх отримання;
  • Особистих немайнових прав (наприклад, авторське право);
  • Інших прав та обов’язків, які були нерозривно пов’язані з померлим і не можуть бути передані іншим особам. Переліку таких прав і обов’язків в законодавстві немає.

Важливим є те, що крім майна і прав, спадкоємці, які приймають спадщину, приймають також і борги померлого спадкодавця. Відмовитися від боргів і прийняти тільки права не можна.

Особливо гостро це питання стосується кредитних боргів, які були у спадкодавця. Більш докладно про це можна прочитати в статті: «Як прийняти спадщину без боргів в Україні».

Куди подається заява про прийняття спадщини

Незалежно від того, чи ви є спадкоємцем за законом або за заповітом, для прийняття спадщини у встановлений законодавством термін потрібно подати заяву нотаріусу. Оформити спадщину можна у будь-якого нотаріуса, неважливо – у приватного або державного, за місцем відкриття спадщини.

Право на спадщину відкривається за останнім місцем проживання померлого (населений пункт) або ж якщо воно невідоме – за місцезнаходженням нерухомого майна (його основної частини). Тобто, для того, щоб вступити у спадщину, ви можете звернутися до будь-якого нотаріуса в тому населеному пункті, де був зареєстрований (прописаний) померлий або ж де знаходиться його майно.

Врахуйте, що державні нотаріуси роблять все набагато довше і в державних нотаріальних конторах, як правило, бувають черги. Оформлення спадщини у приватного нотаріуса відбувається набагато швидше і комфортніше, але оформлення коштуватиме дорожче.

Дізнатися докладніше про послуги нотаріуса при оформленні спадщини та про ціни на такі послуги можна за нашими контактними телефонами.

Що, якщо хтось подав заяву раніше від вас

Якщо ви не знаєте, чи є інші спадкоємці, чи подали вони заяву і до якого нотаріуса, то для з’ясування цієї обставини, ви все одно повинні звернутися до нотаріуса.

Оскільки нотаріуси користуються єдиною базою, то при отриманні від вас заяви нотаріус перевірить, чи відкрито спадкову справу іншим нотаріусом і повідомить вам, куди звернутися. Спадкову справу може вести тільки один нотаріус.

Строки подачі документів на спадщину

Згідно із законом термін прийняття спадщини становить 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Якщо ви проживали (були зареєстровані) з ним за однією адресою, вважається, що ви автоматично прийняли спадщину, якщо не подали заяву про відмову від спадщини.

Це не означає, що подавати заяву про прийняття спадщини в такому випадку взагалі не потрібно. Якщо до складу спадщини входить нерухоме майно подати заяву все одно доведеться для переоформлення на вас документів. Інакше ви просто не зможете надалі жодним чином розпорядитися таким майном.

Просто в такому випадку ви не обмежені 6-місячним терміном і можете подати заяву навіть після його закінчення. Це стосується тільки тих спадкоємців, хто був зареєстрований зі спадкодавцем на момент смерті за однією адресою. Якщо ж це не ваш випадок, то потрібно встигнути подати заяву в 6-місячний термін.

Якщо пропущено строк для прийняття спадщини

У разі пропуску строку для прийняття спадщини можна вирішити цю проблему двома шляхами. Перший – якщо є інші спадкоємці, які прийняли спадщину, і вони не заперечують проти вашого вступу в спадщину. Тоді за наявності їх письмової згоди ви подаєте нотаріусу заяву, і далі все йде за звичним сценарієм.

Другий варіант: якщо інші спадкоємці заперечують або їх немає, то нотаріус відмовить в оформленні спадщини. У такому випадку строк прийняття спадщини доведеться продовжувати в судовому порядку. При зверненні до суду з заявою необхідно пояснити, чому термін був пропущений. Суд продовжує строки, які були пропущені з поважних причин.

Які причини пропуску строку вважаються поважними

До можливих поважних причин можна віднести наступні:

  • тривалу хворобу, що обмежує можливість пересування;
  • довгострокове відрядження;
  • знаходження в місцях позбавлення волі;
  • незнання про те, що родич помер (наприклад, вам не повідомили про це інші родичі) і так далі.

Увага! Незнання про те, що подати заяву потрібно було в 6-місячний термін, поважною причиною не вважається! Тому на цей аргумент не посилайтеся. Якщо суд продовжить термін для подачі заяви, ви подаєте заяву разом з копією рішення суду нотаріусу. Далі в загальному порядку відбувається оформлення спадщини.

Про це та про інші підстави для відмови нотаріуса в оформленні спадщини можна прочитати в статті «Спадщина в Україні та її захист через суд».

  1. Щоб оформити спадщину після смерті необхідно подати заяву приватному або державному нотаріусу. Якщо заява не була подана до вас, то можна її подати до будь-якого нотаріуса. Якщо інший спадкоємець встиг зробити це раніше, то заяву потрібно подати до того нотаріуса, куди було подано першу заяву.
  2. Строк для прийняття спадщини становить 6 місяців. Спадкоємці, які були зареєстровані разом зі спадкодавцем на момент смерті, можуть не дотримуватися цього строку і подати заяву навіть після його закінчення.
  3. У разі пропуску строку для прийняття спадщини, подати заяву можна за наявності письмової згоди інших спадкоємців (якщо вони є) або ж в судовому порядку.
  4. Для продовження терміну в судовому порядку потрібні поважні причини пропуску строку, такі як відрядження або хвороба. Пам’ятайте, що незнання про існування строку для прийняття спадщини та його тривалості поважною причиною не вважається.

Сподобався матеріал? Будем вдячні за поширення в соцмережі!

Источник: https://ursambo.com/ukr/zahist-prav-simyi/yak-vidbuvayetsya-oformlennya-spadshhini-v-ukrayini.html

Прийняття спадщини за законом: порядок, терміни, документи і держмито

Прийняття спадщини

Отримавши спадок, багато хто задається питанням, якправильно вступити в права спадщини? Це досить довгий справу, так як потрібно оформляти велику кількість документів. Крім того, вступ в спадок — це досить складна процедура, тут існують свої тонкощі. Про те, як правильно провести дану процедуру за законом, розповість ця стаття.

Основні відомості про спадщину

Після смерті людини його рідні стаютьпретендентами на його майно. Перш ніж вступати в спадок виникає величезна кількість питань. В першу чергу необхідно знати, які способи передачі майна існують.

За способом успадкування нажитого померлого виділяють:

  • За заздалегідь складеним заповітом. В цьому випадку не завжди спадок дістається родичам. Майно передається тому, хто вказаний в заповідальному документі в якості спадкоємця. Але бувають і виключення, коли частина нажитого отримує особа, яка не вказано в наказі померлого.
  • Прийняття спадщини за законом. Проводиться в тому випадку, коли покійний в письмовій формі не висловив своєї волі про те, кому дістанеться його майно.

Прийняття спадщини за законом: терміни

Їх починають рахувати від дня, який спричиниввідкриття спадщини. Це може статися в разі смерті людини, визнання громадянина померлим, а також народження правонаступника та ін.

За загальним правилом, вступ в спадщину за законом відбувається після 6 місяців. Іноді правонаступник першої черги може відмовитися від майна. В такому випадку, право перейде спадкоємцю другої черги.

При цьому термін передачі майна скорочується і становить в два рази менше, тобто 3 календарних місяці.

Якщо документи для вступу в спадщину надсилаються поштою, то термін починає свій відлік від дати відправлення. Тобто того числа, яке буде вказано на конверті.

Документи для вступу в спадщину

Їх можна поділити на 3 категорії:

  • Доведення факту смерті. Зазвичай це свідоцтво про смерть, довідка з УФМС або виписка з будинкової книги, яка підтвердить момент того, що громадянин до смерті проживав саме в тому місці.
  • Засвідчують право на вступ у спадок. До них відносяться такі документи, як паспорт спадкоємця, документ про спорідненість. Спорідненість можуть підтвердити свідоцтво про народження, усиновлення або шлюбі. Іноді в деяких документах можуть бути помилки, наприклад в паспорті прізвище написана не через «а», а через «о», тоді право на спадщину доведеться встановлювати через суд.
  • Додаткові документи. Встановлюються в залежності від випадку, так як в кожному окремому випадку вони різні. Це може бути довідка про інвалідність, пенсійне посвідчення та ін.

Спадкоємці: хто перший?

Якщо розглядати порядок вступу в спадщину, то існує кілька груп претендентів. Одні мають першочергове право на майно, інші — другорядне.

До перших зазвичай належать найближчі родичі померлого. Це дружина / чоловік, діти, батьки, онуки.

Якщо немає спадкоємців першої черги, то майномають право отримати претенденти другий, третій і т. д. Закон передбачає таке поняття, як «недостойний спадкоємець». Це особа, яка вчинила будь-які незаконні дії проти спадкодавця, або, наприклад, батьки, які не виконували свої прямі обов'язки. Такі кандидати також втрачають своє право на отримання майна померлого.

Етапи прийняття спадщини

  • Збір повного пакету необхідних документів. Це потрібно зробити до походу до нотаріуса, і звертатися до цій посадовій особі вже з повним пакетом документів. У цьому випадку прийняття спадщини пройде набагато швидше і витратить мінімум сил і нервів.
  • Після смерті громадянина необхідно з'ясувати булоЧи їм складено заповіт.

    Перевірити даний пункт можна в будь-якій нотаріальній конторі, там перевірять наявність заповіту по комп'ютерній базі. Після цього потрібно буде звернутися саме до того нотаріуса, у якого воно зберігається.

  • Після вищевказаних пунктів можна звертатися до нотаріуса, не забувши при собі документи.

Порядок вступу в спадщину (він точно регламентований законодавством):

  • Звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
  • Надання повного пакету документів нотаріусу.
  • Оплата послуг нотаріуса. Варто зазначити, що коли відбувається вступ в спадщину за законом, вартість його розраховується індивідуально. Держмито зазвичай становить 0,3% для першочергових спадкоємців. Для подальших такий збір складає 0,6%. Максимальна держмито при вступі у спадок для перших — до 100 000 рублів, для наступних — до 1 млн в залежності від суми спадщини. При її оплаті існують деякі пільги, наприклад для інвалідів, а також для тих, хто проживав і по теперішній час проживає в житло, яке заповідано.
  • Оформлення прав власності на спадщину. Настає цей етап через 6 місяців з моменту смерті спадкодавця. Зазвичай право власності на майно переходить відразу після смерті, але розпоряджатися спадкоємці їм зможуть тільки після оформлення всіх документів.

У випадках пердачи нерухомого майна, для його оформлення потрібно звернутися в Росреестр. Після видачі свідоцтва можна вважати, що оформлення спадщини закінчено.

Для того, щоб завершити процес передачі автомобіля, потрібно його поставити на облік в ГИБДД.

Спадкування частини майна

Деякі правонаступники цікавляться тим, якотримати тільки частина майна. Відповідь однозначна — це неможливо. Законодавство не передбачає такий вступ в спадщину за законом.

Зазвичай, якщо правонаступник згоден прийняти майно умерщего, то він приймає весь його обсяг. Це говорить про те, що він приймає і борги покійного.

Якщо спадкоємців декілька, то боргові зобов'язання поділяються на всіх порівну. Також враховується і частка перейденим майна.

Як успадковується нажите одного з подружжя?

Для того щоб другий чоловік або діти моглиотримати майно померлого з общенажітой власності під час шлюбу в законом порядку повинна бути виділена «успадковується частина». Т. е. Живий чоловік в першу чергу отримує свою частину із спільного майна. Після цього вступає в права через процедуру успадкування належної частини від майна померлого.

Як правило, виділ такий частини можна провести безсудових розглядів. Якщо не виникає питань, нотаріус на підставі наданих документів виділяє майно для наслідування. Якщо врегулювати в звичайному порядку такі питання не вдається, вони вирішуються через суд.

Обов'язкове спадкування за законом

У переходу майна за заповітом є одинважливий нюанс: незалежно від того, що вказав заповідач, існує «обов'язкова частка». Мається на увазі, що частина спадщини незалежно від заповіту належить особі, яка входить в наступний перелік:

  • неповнолітні діти;
  • непрацездатні діти за станом здоров'я;
  • непрацездатні утриманці покійного. Це можуть бути подружжя на інвалідності, а також непрацездатні родичі, які проживають разом з померлим.

Їх частка складає половину від тієї, яка була вказана в заповіті. Ці категорії осіб мають повне право на спадщину і позбавити їх його можна тільки через суд.

Пропущено строк успадкування, що робити?

Якщо час заяви свого права на майнопомерлого упущено, то для його відновлення необхідно згоду всіх спадкоємців. У випадках, коли правонаступник тільки один і строк пропущено, то, наприклад, щоб здійснити вступ у спадок на квартиру за законом, яка вже передана у власність держави, необхідно відновити свої права через суд.

Етапи відновлення прав на вступ в спадщину за законом:

  • Отримання згоди спадкоємців в усній формі.
  • Письмова згода спадкоємців, завірене нотаріусом.
  • Пересмотрение часток кожного спадкоємця.
  • Анулювання попереднього свідоцтва про право на спадщину.
  • Виготовлення нових посвідчень.
  • Нова реєстрація в держреєстрах.

Такий алгоритм застосовується досить рідко, так як не всі спадкоємці згодні зі зменшенням своїх часток. Тому частіше термін відновлюють через суд.

До суду подається позов. В якості відповідачів виступають спадкоємці. Для подачі позову повинні бути відповідні підстави:

  • Пропуск строку з поважних причин. До них відносяться важка хвороба, безпорадність спадкоємця.
  • Незнання спадкоємця про спадщину.

Закон відновлює втрачений час після усунення перешкоджають обставин.

Випадки фактичного прийняття спадщини

Не завжди спадкоємці вступають в свої права намайно померлого через юридично встановлену процедуру. Дуже часто люди живуть разом, ведуть одне господарство, один з родичів вмирає, а його частина, яка повинна перейти до родичів першої черги, не успадковується в законному порядку.

Просто їм продовжують користуватися так само, як і за життя померлого. Юридичною мовою це називається «фактичне прийняття спадщини». Щоб мати можливість в подальшому розпоряджатися цією частиною майна, необхідно в судовому порядку узаконити свої права.

За рішенням суду право приватної власності документально переходить до законних спадкоємців.

>

Поділ спадщини між спадкоємцями: закон,

Держмито за паспорт — коли і скільки

Порядок успадкування: черговість згідно

Держмито за втрату паспорта: необхідні

Прийняття спадщини — основні моменти

Заміна паспорта після заміжжя при зміні

Скільки коштує відмова від спадщини у

Поняття і підстави спадкування в

Источник: https://uk.hoboetc.com/zakon/33642-vstuplenie-v-nasledstvo-po-zakonu-poryadok-sroki-dokumenty-i-gosposhlina.html

Юрист в законе
Добавить комментарий