Скорочений робочий день

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу (але не більшу!) норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законодавством.

Крім того, є певні категорії працівників, для яких встановлюється скорочена  тривалість робочого часу, а саме:

1. для працівників віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень,
2. для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) — 24 години на тиждень.
   • Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої  для осіб відповідного віку;
3. для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, — не більш як 36 годин на тиждень.
   • Перелік виробництв, цехів, професій і посад з шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого часу, затверджується в порядку, встановленому законодавством.
4. для учителів І—IV класів — 4 години викладацької робо­ти на день (24 години на тиждень);
   • учителів V—XI класів — 3 години на день (18 годин на тиждень);
   • вихователів шкіл-інтернатів — 5 годин на день (30 годин на тиждень);
   • вихователів і вихователів-методистів дошкільних ди­тячих закладів — 6 годин на день (36 годин на тиждень);
5. лікарів і середнього медичного персоналу лікарень, пологових будинків, амбулаторно-поліклінічних закладів — 6 годин 30 хвилин на день;

лікарів амбулаторно-поліклінічних закладів, зайнятих винятково амбулаторним прийняттям хворих, лікарів- стоматологів, зубних лікарів-протезистів — 5 годин 30 хвилин на день.

Скорочена тривалість робочого часу може встановлюватись за рахунок власних коштів на підприємствах і в організаціях для жінок, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Тривалість робочого тижня

Для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

На тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою.

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.

Неповний робочий час

Від скороченого робочого часу слід відрізняти неповний робочий день (або тиждень). Так, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

На просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. В той же час, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Надурочні роботи

Надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

1. при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;
2. при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку — для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3. при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;
4. при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

До надурочних робіт забороняється залучати:

1. вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;
2. осіб, молодших вісімнадцяти років ;
3. працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять .

Законодавством можуть бути передбачені і інші категорії працівників, що їх забороняється залучати до надурочних робіт.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою .

Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Крім того, надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Праця в надурочний час оплачується в подвійному розмірі. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається!

Робота у вихідні та святкові дні

За загальним правилом, робота у вихідні та святкові дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

1. для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
2. для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
3. для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
4. для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.

Робота у нічний час

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу.

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Забороняється залучення до роботи в нічний час:

1. вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років;
2. осіб, молодших вісімнадцяти років ;
3. інших категорій працівників, передбачених законодавством.

Залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Перелік цих галузей і видів робіт із зазначенням максимальних термінів застосування праці жінок у нічний час затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зазначені  обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям .

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Источник: https://bankchart.com.ua/biznes/derzhregulyuvannya/statti/robochiy_chas_povniy_skorocheniy_nepovniy_robochiy_den_nadurochni_roboti_robota_u_vihidni_ta_svyatkovi_dni

Неповний і скорочений робочий день. Трудовий кодекс Російської Федерації

Все більше і більше сучасних підприємств із-за постійного зменшення обсягів виробництва змушені вибирати – знижувати загальне число співробітників або використовувати скорочений робочий день.

Але багато людей, які збираються підтримувати власну справу на плаву і при цьому хочуть зберегти робочі місця, використовують саме другий варіант.

Однак у деяких виникає безліч питань з приводу того, як правильно вводиться скорочений робочий день з чинним законам.

Навіщо це потрібно?

Постійні економічні потрясіння змусили більшість роботодавців застосовувати самі різноманітні гнучкі системи організації роботи для того, щоб привести у відповідність з меншими обсягами виробництва своєї роботи. Одним з найбільш оптимальних способів подолати виниклі труднощі, пов’язані зі значним зниженням загальної кількості замовлень – перевести працівників на скорочений робочий день.

Для того щоб процедура такого переведення здійснювалася правильно, потрібно враховувати особливості реалізації даної міри, яка дозволить скоротити витрати підприємства за рахунок зменшення скорочення видатків для оплати праці співробітників, а також утримати компанію в робочому режимі.

Що це таке?

Скорочений робочий день являє собою час, протягом якого працівник повинен виконувати взяті на себе обов’язки у відповідності з умовами укладеного трудового договору і правилами внутрішнього розпорядку. При цьому за угодою між роботодавцем і самим співробітником не тільки в процесі його влаштування на роботу, але і в подальшому можуть встановлюватися варіанти введення неповного дня.

Трудовий кодекс Росії на даний момент не розкриває такого поняття, як «скорочений робочий день» для вагітних або будь-яких інших груп співробітників, тому можна звернутися до основних положень Конвенції Міжнародної організації праці.

Як неповного робочого дня сприймається час, який за тривалістю менше звичайної тривалості робочого дня.

При цьому слід сказати, що в підсумку ця Конвенція так і не ратифікувалася в РФ, але Генеральною угодою, укладеною між загальноросійськими об’єднаннями роботодавців, профспілками і урядом РФ передбачено зобов’язання розгляду даної Конвенції на предмет затвердження.

Фактично режим праці, який встановлюється, якщо використовується скорочений робочий день для вагітних і інших співробітників, може передбачати наступне:

• скорочена тривалість роботи в день на деякий кількість годин на протягом всього робочого тижня;
• скорочення загальної кількості днів на протязі робочого тижня із збереженням при цьому стандартної тривалості дня;
• об’єднання двох зазначених вище варіантів.

При цьому не потрібно плутати поняття неповного дня, який може впроваджуватися організаціями навіть по святах (31 грудня, 8 Березня та інші), з скороченням тривалості часу роботи, яка встановлюється чинним Трудовим кодексом для певних категорій співробітників. Адже не варто забувати про те, що для таких співробітників зменшена тривалість є повноцінною нормою праці.

Також варто враховувати, що в табелі обліку часу роботи загальна тривалість при скороченому режимі, запроваджене з ініціативи керівництва у ситуаціях, передбачених чинним законодавством, зазначається цифровим кодом «25» або буквеним «НС». В даному випадку розглядається режим неповного дня, тому що при неповній тижня неробочі дні будуть відображатися як вихідні (включаючи 31 грудня та інші свята).

Оплата відпочинку і праці

Якщо в компанії вводиться режим неповного часу роботи, то в такому разі зменшується загальний розмір зарплати незалежно від того, яка використовується система оплати.

Вся справа в тому, що оплата праці при виконанні обов’язків на таких умовах провадиться пропорційно до того, скільки співробітник відпрацював часу або який виконав обсяг робіт, що зазначається у чинній статті 93 ТК РФ.

Робота протягом неповного часу роботи не передбачає для працівника будь-яких обмежень у плані тривалості основної щорічної оплачуваної відпустки, а також розрахунку трудового стажу і інших його трудових прав. Всі ці особливості вказуються у статті 93 ТК РФ.

Варто також сказати про те, що середній денний заробіток при оплаті відпусток, лікарняних і витрат повинен визначатися в стандартному порядку.

При цьому тут не грає ніякої ролі, що в розрахунковому періоді працівнику було прийнято рішення змінити режим часу роботи.

Окрему увагу слід приділити тому, що залучення працівника до виконання обов’язків за межами тієї тривалості, яка є для нього стандартної, повинно оплачуватися як понаднормової роботи.

На особисте прохання співробітника

Як вже говорилося, за попередньою угодою між роботодавцем і працівником може встановлюватися режим неповного часу роботи на будь-які числа.

Приміром, 29 квітня 2016 року багато очікували отримати скорочений день з-за необхідності підготуватися до наближення Великодня, але насправді вихідний був розрахований тільки на понеділок, тому багатьом доводилося відпрошуватися у роботодавців.

При цьому на особисте прохання роботодавець згідно з чинним законодавством в обов’язковому порядку повинен оформляти неповний робочий тиждень або день для таких категорій працівників:

• жінки під час вагітності;
• батьки (опікуни чи піклувальники) дитину віком до 14 років (якщо мова йде про дитину з інвалідністю, то його вік може досягати 17 років);
• працівник, що займається доглядом за хворим членом сім’ї, слідуючи встановленим медичним висновком.

Варто відзначити, що за власною заявою співробітник, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною, може отримати можливість роботи на умовах неповного часу роботи, зберігаючи право на отримання допомоги з державного соціального страхування.

При цьому треба правильно розуміти, що дане правило стосується не тільки матері, але ще й до батька дитини, дідові, бабі та іншим родичам, які займаються фактичним відходом.

Таким чином, скорочений день може призначатися на будь-яку дату – 29 квітня, 1 червня, 1 вересня, або якісь інші.

Якщо для співробітника режим неповного часу роботи, а також часу відпочинку має масу відмінностей із загальними правилами, що використовуються даним роботодавцем, такий факт повинен зазначатися окремо в трудовому договорі. При цьому варто зазначити, що угода про внесення змін, заздалегідь визначених сторонами умов трудового договору, може укладатися лише в письмовій формі.

При загрозі масового звільнення

У тому випадку, якщо з яких-небудь змін технологічних або організаційних умов праці початкові умови договору, визначені сторонами, які не можуть зберігатися, передбачається можливість їх зміни за особистою ініціативою самого роботодавця.

І єдиним винятком у даному випадку є зміна трудових функцій працівника.

При цьому сповіщати про майбутні зміни, а також причини того, чому був введений скорочений робочий день для жінок або чоловіків, що працюють на підприємстві, потрібно в письмовій формі щонайменше за два місяці до запровадження таких коригувань.

У тому разі, якщо зміна будь-яких технологічних або організаційних умов праці може призвести до масового звільнення працівників, з метою максимального збереження робочих місць роботодавець може ввести режим неповного часу роботи на термін до півроку.

Варто зазначити, що чинне законодавство визначає перелік основних критеріїв масового звільнення, у зв’язку з якими може використовуватися скорочена тривалість робочого дня або зміни. У переважній більшості випадків основним показником тут прийнято вважати кількість співробітників, що звільняються з-за ліквідації даної компанії або ж скорочення штату за певний період часу.

Скорочений і неповний робочий день можуть встановлювати наказом по підприємству, причому працівники повинні отримати про це зміну письмове повідомлення під розпис. Згода чи незгода працівника на роботу в такому режимі має прописуватися в самому повідомленні або ж оформлятися у вигляді окремого документа.

Особливості, які слід враховувати

Будь-які зміни умов укладеного трудового договору не повинні погіршувати загальне положення працівника в порівнянні з правилами, які прописуються в договорі і колективних угодах.

А якщо робочий день скорочений (1 год або більше) зменшується до того терміну, на який він спочатку встановлювався, дана процедура повинна здійснюватися роботодавцем з урахуванням думки уповноваженого виборного органу профспілкової організації.

Окрему увагу слід приділити тому, що в цілях збереження додаткових пільг для людей, які працюють на «шкідливих» професій, при переведенні на неповний робочий графік ним призначається неповний робочий тиждень замість зміни.

Справа в тому, що рахунок того часу, який людина працює в цехах з шкідливими умовами праці, можуть зараховуватися винятково ті дні, в які працівник фактично займався в таких умовах, як мінімум, половину робочого дня, а в певних ситуаціях навіть повний.

Тому їм не повинен встановлюватися скорочений робочий день по ТК.

Можливі труднощі

Згідно з чинним законодавством, якщо працівник вирішив відмовитися від продовження своєї роботи в режимі неповного часу роботи з ним трудовий договір може розриватися, але при цьому йому повинні бути надані всі необхідні компенсації і гарантії.

Варто відзначити той факт, що у даному разі закон передбачає двояке тлумачення.

При використанні даної норми у багатьох досить часто виникає питання стосовно того, чи поширюється обов’язок надання необхідних компенсацій і гарантій на тих співробітників, якими не був прийнятий наказ про скороченому робочому дні, якщо такі умови вводилися через зміни технологічних або організаційних умов праці. Також достатньо суперечливим є і строк, встановлений для попередження працівника про звільнення за відмову від продовження роботи.

Експертна думка

Деякі експерти говорять про те, що стандартний двомісячний строк для надання повідомлення про звільнення через скорочення чисельності штату представляє собою елемент строку попередження про зміни в умовах трудового договору, якщо вводиться скорочений робочий день. Перед святом його можуть або впроваджувати, або ні. Це вже не має значення.

Деякі ж говорять про те, що працівник, який висловив відмова від ведення подальшої роботи, повинен отримати попередження про звільнення за такою підставою у тому порядку, який передбачено чинним законодавством, тобто як мінімум за два місяці до безпосередньої дати звільнення незалежно від того, коли він заявив про свою відмову. Таким чином, якщо працівника за два місяці попередили про те, що вводиться неповний робочий день, він має право прийняти рішення про незгоду до кінця повідомного терміну, і тільки потім у роботодавця з’явиться можливість повідомити його про звільнення, яке має відбутися ще через два місяці.

Також варто звернути увагу, що при веденні судових розглядів роботодавець повинен буде довести, що коригування деяких умов трудового договору являє собою наслідок змін технологічних або організаційних умов праці. Якщо ж такі докази будуть відсутні, то це буде свідчити про незаконність цієї зміни.

При наявності профспілки

Якщо є загроза масових звільнень, у працедавця є можливість встановити скорочений робочий день, але при цьому попередньо він повинен врахувати думку виборного органу профспілки, а також виконати всі процедури в тому порядку, який передбачає чинне законодавство.

Таким чином, перед винесенням даного рішення роботодавець повинен направити проект локального нормативного акта, а також надати на нього обґрунтування виборний орган профспілки, яким здійснюється представлення інтересів переважної більшості співробітників.

Виборний орган, у свою чергу, повинен не пізніше п’яти днів з моменту отримання такого проекту надати роботодавцю власне мотивоване думка, і зробити це потрібно в письмовій формі.

Якщо ж він не згоден з проектом або збирається внести якісь пропозиції щодо його вдосконалення, роботодавець може погодитись з такими правками або зобов’язаний протягом трьох днів після цього провести повторні консультації.

Якщо угода не буде досягнуто, виникли розбіжності повинні бути оформлені протоколом, внаслідок чого у роботодавця з’являється можливість прийняття локального нормативного акта, який згодом може бути оскаржено в суді або ж трудової інспекції. Також варто відзначити той факт, що у виборного органу є право початку процедури колективних трудових спорів.

Трудова інспекція у разі отримання скарги має один місяць на те, щоб провести відповідну перевірку. У разі визначення яких-небудь порушень вона повинна надати роботодавцю припис про те, що вказаний нормативний акт був скасований.

Подача звіту в Росстат

Починаючи з 2009 року будь-яка компанія в обов’язковому порядку повинна сповіщати спеціальні органи служби зайнятості про те, що нею вводиться режим неповного часу роботи. При цьому варто відзначити, що дане сповіщення має бути надано протягом не більше ніж трьох робочих днів після того, як буде прийнято рішення про проведення даних заходів.

Повідомлення може бути складено в довільному вигляді, але в ньому повинна міститися як мінімум наступна інформація:

• дата, коли будуть вводитися відповідні зміни;
• проміжок часу, на який планується їх введення;
• причина застосування подібних заходів;
• загальна кількість співробітників компанії, які будуть піддані такій процедурі.

У переважній більшості випадків до подібного листа додатково додається копія наказу, згідно з яким на підприємстві вводиться скорочений робочий день. Варто відзначити, що певні центри зайнятості настійно просять надавати зазначену вище інформацію за формою, яку вони визначають самостійно.

Також потрібно правильно розуміти той факт, що згідно з чинним законодавством несвоєчасне надання до служби зайнятості інформації про введення скороченого робочого дня тягне за собою накладення на компанію адміністративного штрафу.

22 Червень 2016 Валентин

Источник: http://business-idea.com.ua/new-nepolnyj-i-sokrashhennyj-rabochij-den-trudovoj-ko~1.html

Сокращенное рабочее время и порядок его оформления

Понятие сокращенного рабочего времени подразумевает уменьшение длительности трудовой смены при неизменной величине зарплаты. Этот график отличается от стандартного, чаще всего используемого на фирмах: 5 трудовых дней в неделю и 8 часов в день. Разберем, когда устанавливается сокращенный рабочий день.

Понятие сокращенного рабочего дня

Трудовым кодексом РФ закреплено понятие рабочего времени. В ст.91 ТК РФ оно определено как некоторый период времени, во время которого служащий обязан выполнять функции, закрепленные за ним трудовым соглашением. Также к нему относят обязательный перерыв, подготовку трудового места к началу работы, обогрев помещений в холодное время года и т.д.

Действующим законодательством установлено несколько видов графиков для трудящихся:

Как ввести неполное рабочее время без споров и претензий>>>

1. Нормальный или стандартный режим – предусматривающий не более 40 часов труда в неделю.
2. Сокращенное рабочее время – внедряется в отношении ряда конкретных категорий служащих. Предполагает уменьшение максимального количества трудовых часов в неделю при сохранении величины заработка.
3. Неполный рабочий день или неделя – используется в отношении льготных категорий трудящихся. Может внедряться для отдельных работников или целой группы, руководством предприятия. Также соответствующая инициатива может исходить от служащего.

Согласно ст.92 ТК РФ сокращенный рабочий день предполагает использование специального графика труда для ряда категорий служащих, определенных Трудовым кодексом РФ, а также иными федеральными законами.

Также ст.95 ТК РФ предусматривает обязательное сокращение рабочего дня для всех трудящихся в предпраздничный день. Исключение составляют только граждане, задействованные в непрерывном производстве, уменьшение трудового дня которых приведет к его остановке и нарушению техпроцесса.

Кроме того, в действующем законодательстве закреплено еще одно понятие — сокращенная трудовая неделя. Согласно ст.320 ТК РФ такой режим труда вводится для женщин, трудящихся на Крайнем севере и на приравненных к нему территориях. Но только, если им не установлена меньшая длительность смены иными нормами.

Посмотрите видео по теме:

Отличия неполного и сокращенного рабочего дня

Неполное рабочее время, согласно ст.93 ТК РФ, подразумевает уменьшение трудовой смены и соразмерное сокращение величины заработка. Оно может вводиться как в обязательном порядке для ряда категорий граждан, так и по соглашению сторон. К примеру, неполный рабочий день для женщин в положении, устанавливается сразу, после получения руководством соответствующего заявления.

Введение данного режима не предполагает уменьшения или ограничения социальных гарантий, предусмотренных действующим законодательством. Лица, работающие по данному графику труда, имеют право на ежегодный отпуск, той же продолжительности, что и другие служащие.

Если введение указанного режима производится по инициативе руководства фирмы, то оно обязано уведомить об этом служащих не позднее, чем за 2 месяца. Также информация об этом должна быть передана в ЦЗН в течение 3-х дней после принятия соответствующего решения.

В то же время сокращенное рабочее время внедряется при наличии достаточных оснований для этого вне зависимости от желания сторон трудовых отношений. Если трудящийся подпадает под данную норму, то работодатель обязан обеспечить ему уменьшенную продолжительность смены.

Еще одно важное различие между неполным графиком работы и сокращенным – порядок его оплаты. В первом случае зарплата насчитывается исходя из фактически отработанного времени или объема выполненной работы. Во втором – исходя из установленной нормы, без уменьшения. То есть фактически, вне зависимости от того, сколько часов отработал служащий, оплата должна быть произведена, как за целый день.

Прочитайте полезные статьи по теме:

• Рабочее время: кадровик нарушает – ГИТ выявляет

Согласно ст.92 ТК РФ право на сокращенный рабочий день имеют:

• Граждане, не достигшие 16-летнего возраста – для них максимальная длительность рабочей недели составляет 24 часа;
• Несовершеннолетние от 16-ти до 18-ти лет – в отношении данной категории трудящихся ограничения установлены на уровне 35 часов;
• Инвалиды первой и второй группы – могут трудиться не более 35 часов;
• Граждане, осуществляющие трудовую деятельность в условиях, отнесенных к 3-му, 4-му уровню опасности/вредности, тоже имеют право на сокращенный рабочий день. Для данных служащих ограничение допустимой длительности трудовой недели составляет 36 часов.

Согласно ст.92 ТК РФ, отраслевые нормативно-правовые акты также могут вводить сокращенный график осуществления трудовой деятельности для иных трудящихся. К примеру, согласно ФЗ No3266-1 от 10.07.1992г., для граждан осуществляющих трудовую деятельность в сфере педагогики, общая длительность рабочих смен в неделю не может превышать 36 часов.

Также для всех служащих, согласно ст.95 ТК РФ, рабочая смена должна быть уменьшена на час в предпраздничные дни. Перечень таких дней указан в ст.112 ТК РФ. Помимо этого, если праздник выпадает на выходной, то он переносится на последующий рабочий день.

Указанное правило действует только, когда праздник следует за трудовым днем, без перерывов. Если между ними есть выходной, то сокращение смены осуществляться не будет. К примеру, если праздник припадает на воскресенье, а последний рабочий день на фирме – пятница.

Также предусмотрен сокращенный рабочий день для детей, осуществляющих трудовую деятельность без отрыва от образовательного процесса. На протяжении учебного года, они имеют право работать в свободное от образовательного процесса время. Длительность их трудовой смены не должна превышать половины нормы, определенной для лиц соответствующего возраста, согласно ч.1 ст.92 ТК РФ.

Сокращенный рабочий день для женщин с детьми

Сегодня нередко можно встретить мнение, что женщины в положении, и те, кто ухаживают за несовершеннолетними детьми, имеют право перейти на сокращенный график труда. Но это не является верным. Сокращенный рабочий день при беременности нормами современного трудового законодательства не предусмотрен.

При этом работница в положении имеет право обратиться к руководству предприятия с просьбой о переводе её на неполный график труда. Работодатель со своей стороны, согласно ст.93 ТК РФ, не имеет право отказать ей в данном требовании.

В этом случае уменьшение продолжительности рабочей смены повлечет за собой сокращение заработной платы. Поэтому не многие женщины принимают решение использовать такую возможность.

Это касается и случаев, когда гражданин ухаживает за несовершеннолетним ребенком, до достижения им 14-летнего возраста или родственником. Однако при этом служащему потребуется представить соответствующий документ, подтверждающий необходимость такого ухода.

Прочитайте полезные статьи по теме:

Учитывая климатические особенности нашей страны, нередко у служащих возникает вопрос: «Имеют ли право сократить рабочий день во время летнего сезона?». Такая норма предусмотрена действующим законодательством. Она привязана к установленным санитарным нормам для работы в определенных условиях.

Согласно положениям ст.212 ТК РФ, обеспечение необходимых условий для нормального осуществления гражданами трудовой деятельности возлагается на работодателя. К примеру, в офисных помещениях нормальная температура воздуха не должна превышать 28 градусов.

При невозможности создания нормальных условий для работы, длительность производственных смен будет уменьшаться на час за каждые «лишние» 0,5 градуса. Максимально допустимая в офисном помещении температура составляет 32,5 градуса.

Если же работа связана со значительными физическими нагрузками, то им присваивается иная категория, с более жесткими ограничениями. Согласно Санитарным правилам и нормами No2.2.4.548-96 для:

• Категории 2а-2б – предполагают умеренную физ. нагрузку, постоянную ходьбу или перемещение тяжестей до 10 кг. Максимальная допустимая температура воздуха для работы составляет 31,5 градус. Продолжительность сокращенного рабочего дня при этом будет равна 1 часу.
• Категория 3 – предполагает перенос грузов весом более 10 кг и работу, требующую значительных физ. усилий. Температура воздуха при полном рабочем дне не должна превышать 26 градусов. Максимально допустимое значение – 30,5 градусов, с уменьшением продолжительности рабочей смены до 1 часа.

Прочитайте полезные статьи по теме:

• Гибкое рабочее время. В чем особенности и как установить?

Сокращенный рабочий день в отличие от неполного не требует от трудящегося оформления заявления или иных бумаг. Еще на этапе трудоустройства стороны обсуждают режим и должностные функции будущего служащего. Поэтому, зачастую, положения об использовании сокращенного рабочего времени содержаться изначально в тексте трудового соглашения.

Если же обстоятельства, требующие перевода служащего на сокращенный график работы, появились после его трудоустройства, то гражданин должен уведомить об этом руководство. Для этого ему достаточно представить документ подтверждающий наличие соответствующих оснований. Однако гражданин может оформить и заявление, к которому приложить необходимые бумаги.

Законодательством не закреплена унифицированная форма такого рода документов. Сотрудник составляет заявление на свое усмотрение, придерживаясь основных правил оформления официальных документов:

1. В правом верхнем углу заполняется шапка заявления на сокращенный рабочий день, где указывается его адресат (ФИО и должность руководителя). К примеру, директору ООО «Образец» Николаеву Николаю Николаевичу. После этого указываются данные отправителя документа.
2. Ниже, по центру листа, отмечается название документа – «Заявление».
3. После этого заполняется основной текст, где излагается просьба служащего, и указываются основания для её удовлетворения.
4. Отмечаются приложения, если таковые имеются.
5. В завершение ставится дата составления заявления и подпись гражданина.

В отличие от сокращенного графика труда, для введения неполного рабочего дня по инициативе служащего, ему необходимо направить заявление на неполный рабочий день. Оно оформляется в порядке указанном выше, соблюдением правил делопроизводства.

Служащие могут иметь основания, предполагающие невозможность отказа от удовлетворения данных требований. В таком случае трудящемуся следует приложить соответствующие документальные подтверждения к заявлению. В качестве них может выступать справка о беременности работницы, о необходимости обеспечения ухода за больным родственником или ребенком-инвалидом и т.д.

Прочитайте полезные статьи по теме:

Источник: https://www.pro-personal.ru/article/1097366-qqq-17-m5-sokrashchennoe-rabochee-vremya-i-poryadok-ego-oformleniya

Сокращённая рабочая неделя и неполный рабочий день — что нужно знать

В условиях современной экономики предприятия периодически сталкиваются с разного рода проблемами, связанными с уменьшением объёмов производимой продукции.

В таких ситуациях по инициативе работодателя продолжительность рабочего времени уменьшается, сотрудники переводятся на неполный рабочий день или неделю.

А для некоторых категорий Трудовой кодекс предписывает сократить время рабочей занятости.

Чем различаются сокращённая и неполная продолжительность рабочего времени

Главное отличие заключается в том, что при сокращённом режиме зарплата сохраняется в полном размере месячного оклада, а при неполном оплачивается труд по факту отработанных часов или объёму произведённой продукции.

Для обеспечения сокращённого режима сотруднику нет необходимости обращаться к руководству с заявлением, просить его удовлетворить просьбу предоставить ему возможность работать в условиях сокращённого времени. Законодательство определяет категории трудящихся, которым автоматически предоставляются данные условия.

Что касается неполного режима, он вводится по намерению одной из сторон трудового контракта. Он утверждается сразу с приёмом на работу (например, работодатель указывает в вакансии, что ищет специалиста на полставки) или позднее, когда возникнут соответствующие обстоятельства.

Неполный рабочий режим устанавливается по договорённости работника и работодателя

Режим неполной продолжительности дня

Неполный режим — это форма рабочего времени меньше стандартного рабочего дня (40 часов в неделю). Он устанавливается сразу при приёме на работу либо позднее, в связи с возникшими обстоятельствами (ст. 93 ТК РФ).

Варианты изменения рабочего расписания в виде неполного дня:

1. Уменьшение количества дней в течение рабочей недели.
2. Изменение в сторону уменьшения числа рабочих дней за неделю при сохранении нормы рабочей смены.
3. Снижение количества дней недели и рабочих часов в смену.

Составление табеля учёта неполного рабочего режима требует соблюдения определённых правил. Такой день отмечается в табеле под кодом «НС» или «25», выбор кода происходит по выбору работника.

Кому неполный день положен по закону

Существует ряд случаев, разрешающих переход на неполный день, когда работодатель отказать не может:

• беременность;
• необходимость ухаживать за тяжелобольным;
• болезнь ребёнка до 14 лет.

Мать болеющего ребёнка имеет право на неполный рабочий день

Особенности оплаты

Зарплата за неполный день начисляется: либо за фактически отработанное время, либо за объём произведённой продукции (ст.93 ТК РФ).

Методика осуществления оплаты отражается в трудовом контракте. Отталкиваясь от основных положений, проводится расчёт заработной платы, положенной сотруднику, работающему в данном режиме.

Пример расчёта зарплаты работника с неполной занятостью

Грузчик А.Н. Серёгин, сотрудник ООО «Альма» переведён на неполный режим работы. Месячный оклад Серегина равён 35 000 руб. Рассчитаем, сколько он получит при неполной рабочей неделе и дне.

1 вариант расчёта. С 1 октября до 30 ноября 2016 года рабочая неделя составляет 4 дня.

Расчёт за октябрь:

В октябре — 18 рабочих дней вместо 22.

Зарплата за октябрь: 35 000: 22 х 18 = 28 636 руб.

Расчёт за ноябрь:

В ноябре — 17 рабочих дней вместо 21

Зарплата за ноябрь: 35 000: 21 х 17 = 28 333 руб.

2 вариант расчёта. С 1 октября до 30 октября 2016 года Серёгин работает в неполном рабочем режиме по 6 часов в день, вместо 8.

Расчёт за октябрь:

В октябре — 22 раб. дня. Для полноценной смены — это 176 раб. час. (22 х 8 = 176 час.).

Для неполного дня — 132 раб. час. (22 х 6 = 132 час.)

Зарплата за 1 рабочий час: 35 000: 176 = 198,86 руб.

Зарплата Серегина за октябрь:

198,86 х 132 = 26 250 руб.

Заработная плата рассчитывается пропорционально отработанному времени

Сокращённый режим

Сокращённый режим устанавливается на основании взаимного согласия субъектов трудовых отношений, его основные аспекты отражаются в документе (договоре, контракте, соглашении) (ст. 320 ТК РФ).

Положения Трудового кодекса РФ о сокращённом трудовом дне (неделе)

Следующие статьи ТК РФ регламентируют отношения работодателя с работником в условиях сокращённого времени:

1. Понятие о сокращённом режиме (ст. 92).
2. Оплата труда несовершеннолетних (ст. 271).
3. Понятие о сокращённой рабочей неделе (ст. 320).
4. Длительность рабочего дня накануне праздника (ст. 95).

В каких случаях могут установить сокращённый день при полной занятости

Канун праздника является подготовительным днём, поэтому его сокращённый вариант представляет возможность подготовиться к празднованию. Эта норма установлена на государственном уровне и является обязательной.

Если предприятие имеет специфику, при которой нет возможности сократить предпраздничный день как минимум на 1 час, это время возмещается дополнительными выходными днями или денежной компенсацией.

При температуре воздуха выше нормы рабочий день сокращается или прекращается

При 6-дневной рабочей неделе день перед праздником длится 5 часов.

Бывают ситуации, когда на длительность рабочего времени влияют факторы, выходящие за пределы санитарных требований. На различных предприятиях существуют специфические условия, например, повышенный температурный режим.

Если норма от +21 до +28 градусов превышена, на каждые полградуса превышения положено сокращение на 1 час. Например, атмосфера с температурой +30 градусов предусматривает сокращение до 5 часов рабочего дня. Предельная норма +32,5 градусов по Цельсию.

При температуре свыше этой границы работать запрещается.

Кто имеет право на сокращённый день

Не на каждом предприятии обеспечивается сокращённая недельная норма в пределах 36 часов. Иногда специфика работы требует иных подходов, например, при посменном режиме применяется суммированный учёт. Каждая вторая неделя уменьшается на один оплачиваемый день.

Сокращение рабочего времени предусматривается для определённых категорий, перечень представлен в ТК РФ:

1. Трудящимся в возрасте до 16 лет (до 24 часов).
2. От 16 до 18 лет (до 35 часов).
3. Лицам с инвалидностью І или ІІ группы (до 35 часов).
4. Исполнители работы в опасных условиях (3 и 4 степени) (до 36 часов).
5. Женщины, выполняющие работу в регионах Крайнего Севера (до 36 часов).

Кроме этих, существует ещё несколько категорий, сокращённое время работы которых узаконено отдельными ФЗ. Имеются в виду работники, занятые на предприятиях по производству химического оружия, медики, связанные с обслуживанием ВИЧ-инфицированных, больных туберкулёзом и пр.

Оплата труда и социальные гарантии

Для трудящихся в сокращённом режиме существует гарантия в виде законодательства (например, ст. 320 ТК РФ), которая обеспечивает стопроцентную оплату труда. Во многих описанных выше случаях, связанных с сокращённым режимом, сохраняется полный размер оклада и всех видов доплат, предусмотренных ТК РФ и трудовым соглашением, как и при полном рабочем режиме. Рабочий стаж сохраняется.

Расчёт заработной платы и отчисление налогов для данной категории осуществляется таким же образом, как и при полноценном режиме.

Оформление приёма и перевода сотрудников на сокращённый режим

В процессе работы предприятия могут возникнуть ситуации, когда необходимо ввести сокращённый режим:

1. Приём на работу несовершеннолетнего сотрудника.
2. Получение на производстве инвалидности.

Отражение сокращённого режима в трудовом договоре

Если в штате предприятия работает большинство лиц льготной категории, сокращённый режим работы должен быть отражён в трудовом контракте или Правилах внутреннего трудового распорядка. В документе даётся перечень должностей, подлежащих сокращённому режиму и размер сокращённого времени.

Все условия и пункты трудоого договора индивидуальны

Как перевести штатного работника на сокращённый режим

При необходимости перевода сотрудника с полного на сокращённый рабочий день необходимо действовать в такой последовательности:

1. Издаётся приказ. Основанием может быть заявление сотрудника, получившего инвалидность и заключение специальной оценки о степени вредности.
2. Принятие дополнительного соглашения к основному трудовому договору.

Образец приказа о переводе сотрудника на сокращённый рабочий день

Приказ выпускается по типовой форме, в нём надо указать личные данные сотрудника и особенности режима работы.

Стандартная форма приказа составляется при приёме на работу или переводе сотрудника на сокращённый рабочий день

Беременные женщины: неполный или сокращённый день

С беременными нередко допускаются ошибки в трактовке, когда считают, что таким женщинам положен сокращённый день. Здесь просматривается принципиальная разница: беременным разрешается только неполный день по их инициативе. В этом случае зарплата уменьшится на пропорциональной основе относительно отработанных часов и среднечасового заработка.

По этой причине беременные нечасто пользуются данной возможностью, а когда настоятельно советует врач и если недоплата за недоработанные часы для женщины не слишком большая потеря. Такой режим позволяет снизить нежелательные нагрузки.

Образец заявления о переводе на неполную ставку по причине беременности

Главному редактору

районной газеты «Новости Плюс»

Мельникову Р. П.

от корреспондента

Алешиной И. П.

Заявление

Источник: http://ideamaniya.ru/sokrashhyonnaya-rabochaya-nedelya-i-nepolnyiy-rabochiy-den-chto-nuzhno-znat.html

Выходные дни в 2019 году: календарь праздников

Согласно статье 24 Всеобщей декларации прав человека и статье 7 Международного пакта об экономических, социальных и культурных правах, каждый человек имеет право на отдых и разумное ограничение рабочего дня.

Данная норма законодательства реализуется путем предоставления работнику дней еженедельного отдыха, оплачиваемого ежегодного отпуска, а также установлением сокращенного рабочего дня для отдельных профессий и производств, сокращенной продолжительности работы в ночное время (ст. 45 Конституции Украины).

Гарантии использования права на отдых, максимальная продолжительность рабочего времени, минимальная продолжительность отдыха и оплачиваемого ежегодного отпуска, выходные и праздничные дни, а также другие условия осуществления этого права определяет КЗоТ.

Какая норма продолжительности рабочего времени в Украине?

В соответствии со ст. 50 Кодекса законов о труде нормальная продолжительность рабочего времени не может превышать 40 часов в неделю. То есть эта норма является максимальной и не может быть увеличена ни коллективными, ни трудовыми договорами.

Вместе с тем, Министерство социальной политики Украины в своем Письме от 05.08.

2016 года №11535/0/14-16/13 «О расчете нормы продолжительности рабочего времени на 2017 год» разъяснило, что предприятия и организации при заключении коллективного договора могут устанавливать норму продолжительности рабочего времени меньшую, нежели предусмотрена в Законе. При этом, оплата труда все равно должна производиться по полной тарифной ставке, полному окладу. В 2019 году данного правила также следует придерживаться.

Кто имеет право на сокращенную рабочую неделю?

Исходя из норм ст. 51 КЗоТа сокращенная продолжительность рабочего времени устанавливается:

• для работников в возрасте от 16 до 18 лет — 36 часов в неделю
• для лиц в возрасте от 15 до 16 лет — 24 часа в неделю
• учащихся в возрасте от 14 до 15 лет (работающих в период каникул) — 24 часа в неделю
• для работников с вредными условиями труда — не более 36 часов в неделю
• для отдельных категорий работников (учителя, врачи и т.д.)

В период учебного года, для несовершеннолетних, работающих в свободное от учебы время, длительность трудовой недели не может превышать половину максимальной продолжительности рабочего времени, приведенного выше.

Перечень производств, цехов, профессий и должностей с вредными условиями труда, работа в которых дает право на сокращенную продолжительность рабочего времени, утвержден постановлением Кабинета Министров Украины от 21.02.2001 года № 163.

Решение о сокращении рабочих часов и установлении для работников дополнительных гарантий, льгот, выплат принимается непосредственно работодателем (ч. 6 ст. 69 Хозяйственного кодекса).

Реализуется это путем внесения соответствующих положений в коллективный договор или другой локальный нормативный акт, который согласуется с профсоюзом или сотрудниками предприятия, а также непосредственно в трудовые договора. Такими положениями могут быть установлены:

• дополнительные поощрительные выплаты
• рабочая неделя продолжительностью менее 40 часов
• дополнительные отпуска, не предусмотренные действующим законодательством
• сокращенное рабочее время для отдельных категорий работников (в т.ч. женщин с детьми)

Выходные дни в Украине в 2019 году

Статьей 67 КЗоТ работникам предоставлено два выходных дня при 5-дневной рабочей неделе и один — при 6-дневной. Общим выходным признают воскресенье.

Другой день отдыха может быть установлен графиком работы предприятия.

Режим работы согласовывают с выборным профсоюзным органом предприятия, учреждения, организации с соблюдением установленной продолжительности рабочей недели (ст. 50 и 51 Кодекса законов о труде).

Как переносятся выходные дни?

Статья 67 Кодекса законов о труде определяет порядок переноса выходных дней, если они совпадают с праздничным или нерабочими днями. Так, в 2019 выходные дни будут перенесены три раза:

• воскресенье 28 апреля — на понедельник 29 апреля
• воскресенье 16 июня — на понедельник 17 июня
• суббота 24 августа — на понедельник 26 августа

Праздничные и нерабочие дни в 2019 году

Исчерпывающий перечень праздничных и нерабочих дней прописан в статье 73 КЗоТ. Итак, сколько же украинцы будут отдыхать в 2019 году?

Государственные праздники Украины:

• 1 января — Новый год
• 7 января — Рождество Христово (по Юлианскому календарю)
• 8 марта — Международный женский день
• 1 мая — День международной солидарности трудящихся
• 9 мая — День победы над нацизмом во Второй мировой войне (День победы)
• 28 июня — День Конституции Украины
• 24 августа — День независимости Украины
• 14 октября — День защитника Украины
• 25 декабря — Рождество Христово (по Григорианскому календарю)

Кроме того, в соответствии с украинским законодательством, работа также не проводится в дни религиозных праздников:

• 07.01.2019 (воскресенье) — Рождество Христово (православное)

Источник: https://www.LawPortal.com.ua/normirovanie-truda-vyhodnye-prazdnichnye-dni.html