Спадщина за законом

Спадкування за законом – хто має право на спадщину в Україні?

Спадщина за законом

Багато наших співвітчизників вважають, що оформити заповіт – погана прикмета. Такі люди рідко складають розпорядчий документ про успадкування власності. Левова частина справ про спадщину ведеться без заповітів. Здійснюється спадкування за законом – майно отримують родичі померлого в порядку черговості.

Якщо подумати, відсутність заповіту має свої позитивні сторони. Прийняття спадщини у відповідність за законом – процедура проста, зрозуміла та звична для українських громадян.

Хто з родичів (можливо, і не родичів) має право претендувати на майно померлого, якщо відсутній заповіт? Сьогодні ми розповімо, як законно розподіляється спадщину, і хто може його отримати.

Розподіл спадщини відбувається згідно ст. ст. 1216-1308 ЦК України (книга 6).

Черговість спадкоємців за законом

Люди, у яких зовсім немає рідних, зустрічаються нечасто. У кожного є батько-мати, онук-онукчка, брат-сестра, племінник-племінниця, дядько-тітка. Навіть у абсолютно самотньої людини з’являються численні родичі – на жаль, лише після її смерті.

Як всім цим родичам розділити спадщину між собою? Адже найчастіше їх буває дуже багато. Законодавець поділяє всіх правонаступників на групи або черги – поділ залежить від ступеня спорідненості. Найближча і найрідніша людина стоїть першою у черзі, не дуже близька – у подальшій групі. Черги спадкоємців за законом сказані у статтях 1261-1265 ЦКУ.

Закон передбачає п’ять черг законних претендентів:

  1. чоловік/дружина, мати/батько, дочка/син;
  2. бабуся/дідусь, сестра/брат;
  3. рідні тітка/дядько;
  4. особи, які жили одною сім’єю із спадкодавцем не менше п’яти років;
  5. інші родичи померлого – до шостого ступеня спорідненості включно, та особи, які знаходилися на утриманні (отримують допомогу не менше п’яти років і така допомога є основним або навіть єдиним джерелом прибутку).

Як розраховують ступень споріднення? Визначають число народжень, які віддаляють особу від спадкодавця. Саме народження спадкодавця – не враховують.

Таким чином, правонаступником може бути особа, яка не перебуває в кровній спорідненості з померлим — утриманець. Ним здійснюєть спадкування за законом нарівні з родичами відповідної черги. А якщо відсутні такі родичі – така особа набуває спадщину самостійно, як спадкоємець останної (п’ятої) черги.

Читайте також:  Документи для спадщини

Бажаєте дізнатися, які витрати чекають на спадкоємців? Прочитайте нашу статтю “Скільки коштує оформлення спадщини (витрати при вступі у спадщину в Україні)“.

Перехід спадкових прав

Отже, першими претендентами на спадщину є найближчі родичі померлого –

  • чоловікдружина (шлюбний союз має бути зареєстрований);
  • дитина (рідна, усиновлена, народжена в шлюбі та позашлюбна);
  • мати/батько (які знаходяться у кровному спорідненні або усиновителі). Головна вимога – батьки не повинні бути позбавлені батьківства.

Іноді родичі, які входять у першу чергу, не хочуть або не можуть реалізувати спадкування за законом та прийняти майно померлого. У законі вказані причини, які перешкоджають вступу в законні права. Якщо присутнє одне з умов, перелічених нижче, до спадщини закликаються правонаступники другої черги, потім третьї і так далі:

  • відсутні претенденти, які входять у першу чергу (наприклад, у спадкодавця немає дітей, померли батьки, у шлюб він не вступав);
  • представники відповідної черги є, але вони не мають права успадковувати майно (батько і мати позбавлені батьківства);
  • близькі родичі є, проте вони позбавлені спадщини в судовому порядку (наприклад, дитина не виконувала встановлені судом зобов’язання щодо утримання батьків);
  • спадкодавець позбавив спадщини першочергових спадкоємців (склав заповіт, в якому виключив родичів з числа претендентів);
  • представники першої черги не прийняли майно (не звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та пропустили строк спадкування за законом, встановлений для прийняття власності. До речі, про терміни прийняття спадщини ми розповіли тут і тут);
  • правонаступники оформили офіційну відмову від майна.

Іншими словами, родичі наступної черги реалізують свої права спадкування за законом, якщо тільки майно не прийнято ні одним представником вищої черги.

Буває, що спадок залишається «безхазяйним» – його не прийняли законні спадкоємці (або відмовилися прийняти). Таке майно називається виморочним (відумерлим) та переходить у власність муніципальних властей.

Спадкування за законом кількома спадкоємцями

Якщо родичів однієї черги кілька, майно ділитися між ними в рівних частках.

Наведемо приклад: після смерті спадкодавця на його майно претендують відразу декілька осіб – дружина, дитина та мати. Кожний з них успадковує частку в розмірі 1/3 від спадкової власності.

Якщо ж у черзі присутній тільки один правонаступник, йому дістається весь спадок.

Наприклад, у спадкодавця є брат і сестра, а також дружина, яка являється першочерговим претендентом. Саме дружина отримає все майно, незважаючи на те, що брат і сестра також не відмовилися б отримати частку спадщини.

Окремі нюанси спадкування за законом

Існують нюанси, які слід врахувати при спадкуванні за законом.

  • Усиновлена дитина має такі ж права на власність, як і рідна. Це відноситься і до батьків, які усиновили дитину – вони вправі успадкувати майно, у разі її смерті.
  • Чоловік і жінка, які перебувають у так званому «цивільному шлюбі», не можуть претендувати на приватну власність один одного, оскільки шлюбний союз не зареєстрований (якщо, звичайно, вони не являються утриманцями спадкодавця).
  • Непрацездатний родич, що потребує матеріальної допомоги (наприклад, інвалід, пенсіонер, родич, що не не досяг повноліття), якого не менше одного року утримував та забезпечував спадкодавець, може отримати частку майна нарівні з представниками черги, яка закликається до спадкоємства.
  • Якщо спадкодавець дбав не менше року про утриманця, який не перебував з ним у кровному спорідненні, але проживав з ним, такий утриманець обов’язково отримує частину спадщини.

Позбавлення спадщини

Суд може позбавити права спадкування за законом наступних осіб:

  • батька чи матір, які позбавлені батьківських прав. Вони не можуть успадковувати майно своєї дитини, а от діти навпаки – виступаю першочерговими правонаступниками, навіть якщо їх батьки позбавлені батьківства;
  • спадкоємців, які порушили порядок поділу майна, і це доведено в суді;
  • родичів, які хотіли незаконно отримати майно або незаконно збільшити свою частину, що також доведено судом;
  • правонаступників, які відмовилися забезпечувати спадкодавця, якщо аліментні зобов’язання також встановлено в законному порядку.

Читайте також:  Чи можуть онуки отримати спадщину бабусі?

У статті “Спадкування за законом, якщо немає заповіту” ми докладно розповіли, які документи необхідні для отримання майна та як відновити строки вступу у спадщину, якщо вони пропущені.

Зверніть увагу!

  • У зв’язку з частими змінами в законодавстві інформація може стати неактуальною швидше, ніж ми встигаємо її оновлювати на сайті.
  • Всі випадки індивідуальні та залежать від багатьох факторів.
  • Тому для вас працюють безкоштовно експерти-консультанти! Розкажіть про вашу проблему – ми допоможемо її вирішити! Запитайте прямо зараз!

Источник: https://advokat4you.in.ua/spadkuvannya-za-zakonom-hto-maye-pravo-na-spadshhinu/

Спадщина як ділиться за законом і за заповітом

Спадщина за законом

Смерть родича — це завжди важка втрата і хворобливе подія, що супроводжується неприємними юридичними формальностями.

Але на жаль, сучасний світ влаштований так, що якщо будь-які відносини лежать в правовій площині, то і вирішувати їх можна лише через врегулювання правових відносин.

Перш ніж пояснити, як ділиться спадок, необхідно позначити основні положення, за якими ця процедура відбувається.

За чинним Цивільним кодексом України спадкування може здійснюватися за заповітом або за законом, якщо спадкодавець не залишив посмертного волевиявлення.

Спадкування за законом

У разі спадкування за законом, родичі ділять спадщину між собою в порядку черги спадкування. Всього таких черг вісім.
До першої черги Кодекс відносить дітей, дружину / чоловіка та батьків. У разі смерті спадкодавця майно ділиться між родичами в розмірі рівних часток.

При відсутності одного або декількох учасників черги спадкова маса розподіляється за тим же принципом між рештою. Наприклад, після смерті батька із спадкоємців першої черги залишилися син і дочка.

В такому випадку майно ділиться між дітьми, які отримують по рівній частині майна батька.

Спадкування подружжям за законом

Дещо складніше йде справа в разі, коли в спадкоємців першої черги виявляється чоловік або дружина. В такому випадку зі спільного майна подружжя виділяється подружня частка, яка дорівнює 1/2, а частина покійного чоловіка ділиться між спадкоємцями першої черги, а якщо бути точніше, між родичами і залишилися в живих чоловіком.

Наприклад, після смерті М. на власність претендують його дружина і повнолітня дочка. За час шлюбу подружжя купило гараж, в такому випадку спершу виділяється подружня частка дружини (1/2 гаража), а решта 1/2 ділиться порівну між дружиною і дочкою. Таким чином дружина успадковує по закону 3/4 часткою, а дочка — 1/4 частки гаража.

До другої черги спадкування відносяться повнорідні і неповнорідні сестри і братися, бабусі і дідусі спадкодавця (як з боку матері, так і з боку батька). Якщо брати і сестри померли на момент відкриття спадщини. то їх частина мають право успадковувати їхні діти (племінники покійного). Наприклад, на момент смерті К.

в спадкоємців залишилися дідусь і племінниця. В цьому випадку родичі успадковують по 1/2 частці майна покійного. До третьої черги спадкування Кодекс відніс дядьком і тіткою покійного, які також ділять між собою майно в рівних частинах.

У разі їх смерті на момент відкриття спадщини, їх частки мають право ділити їх діти (двоюрідні сестри і брати покійного).

У четверту чергу входять прабабусі і прадідусі покійного з обох сторін. Спадкоємцями п'ятої черги вважаються двоюрідні онуки і онуки покійного особи, тобто рідні діти племінників і племінниць, а також двоюрідні бабусі й дідусі. У шосту чергу потрапляють двоюрідні онуки і правнуки, двоюрідні племінники і племінниці, двоюрідні тітки і дядька. Спадкоємцями сьомої черги визнаються пасинки і падчерки (діти одного з подружжя, нерідні покійному), мачуха та вітчим (чоловік і жінка батька або матері, які не є рідними для покійного). Однак дані особи мають право на прийняття спадщини тільки в тому випадку, якщо раніше вони жили разом зі спадкодавцем однією сім'єю. До спадкоємців восьмий черги відносять всіх осіб, які не належать ні до однієї з перерахованих вище черг, проте які є непрацездатними утриманцями спадкодавця. Для визнання права на спадщину за такими особами необхідно доказ, що підтверджує той факт, що вони перебували на повному утриманні покійного і проживали з ним не менше року.

Закон передбачив і таку ситуацію, коли немає спадкоємців зовсім. Тоді, згідно зі ст. 1151 ЦК РФ. майно покійного оголошується відумерлою і переходить у власність держави.

Спадкування за заповітом

Здавалося б, при спадкуванні майна за заповітом не повинно виникати ніяких питань — кому покійний заповідав, той все і отримає. Однак є безліч нюансів, які можуть ускладнювати процедуру прийняття спадщини за заповітом.

Наприклад, в разі якщо батько заповів що-небудь між дітьми, не уточнивши розміри належних часток, або батько заповідав дитині квартиру, куплену в спільному шлюбі з дружиною.

Давайте розберемо, як же розподіляється майно за заповітом.

Обов'язкова і подружня частки в спадщині

  1. Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця;
  2. Непрацездатні дружина або батьки;
  3. Непрацездатні утриманці спадкодавця, що підлягають покликанням до спадкоємства.

З цього виходить, що вищезгадана дочка-пенсіонер має право мінімум на 1/4 заповіданої батьком квартири, оскільки жінки, які досягли 55-річного віку, вважаються непрацездатними.
Ще один підводний камінь, який може перешкоджати отриманню за заповітом усієї спадщини цілком. — подружня частка. Згідно ст. 1150 ЦК України.

«Належить пережив дружину спадкодавця в силу заповіту або закону право спадкування не применшує його права на частину майна, нажитого під час шлюбу з спадкодавцем і є їхньою спільною власністю». На прикладі це можна описати так. Батько заповідав після смерті квартиру своєму синові.

Але у нього ще жива дружина, з якою цю квартиру вони купили в спільному шлюбі. Тоді, незважаючи на заповіт, після смерті чоловіка дружина буде претендувати на половину квартири і синові доведеться ділити житло з матір'ю.

Спадкування неподільної речі

Також бувають випадки, коли покійний заповідає кільком спадкоємцям одну неподільну річ. Тоді нотаріус, видаючи родичам свідоцтво про право на спадщину, повинен вказати частки і порядок користування річчю. Такий порядок вони можуть узгодити між собою, а в разі спору порядок користування можна визначити через суд.

Якщо речі, які входять до спадкової маси, можна розділити, тоді всі спадкоємці отримують по рівній частині (якщо інше не обумовлено між ними або не вказано в заповіті спадкодавцем).
Якщо ви не бажаєте вступати в спадок, завжди можна оформити юридичний відмову у нотаріуса.

При цьому ви можете просто відмовитися від своєї частки або відмовитися на користь іншого родича, незалежно від черги спадкування.

Можливий варіант відмови не від усієї спадщини, а лише від його частини, але при цьому необхідна усна домовленість з іншими спадкоємцями про зміну своєї частки у спадщині (якщо мова йде про рухоме майно) або письмово завірений у нотаріуса угоду (в тому випадку коли мова йде про транспортні засоби та нерухоме майно).

Наостанок слід зазначити, що спадщина вважається відкритим в день смерті або в день, коли особа визнається померлим в судовому порядку. Терміни прийняття спадщини — 6 місяців з дня відкриття спадщини. Проте, в разі пропуску таких термінів прийняти спадщину можна через суд, довівши поважність причин, за якими процедура не була проведена вчасно.

Зателефонуйте за номером і наш юрист БЕЗКОШТОВНО відповість на всі Ваші питання

Схожі статті

Источник: http://jak.iblog.in.ua/articles/spadshhina-jak-dilitsja-za-zakonom-i-za-zapovitom.html

Юрист в законе
Добавить комментарий