Ухвала суду

TR | RU | KK | BE | EN |
ухвала на обшук, ухвала суду
Ухва́ла — письмове або усне судове рішення, яким вирішуються питання, пов’язані з процедурою розгляду справи, та інші процесуальні питання.

Ухвалами судів апеляційної та касаційної інстанцій також вирішуються вимоги апеляційної чи касаційної скарги.

Ухвала є актом застосування судом норм процесуального права.

Судовий розгляд, яким справа вирішується по суті, закінчується ухваленням рішення суду іменем України; інші випадки закінчення розгляду справи (зокрема, закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду) оформляються постановленням ухвали.

Ухвали суду, що набрали чинності, є обов’язковими до виконання.

Зміст

  • 1 В україні
    • 1.1 Класифікація ухвал
    • 1.2 Зміст ухвали
    • 1.3 Приклади ухвал за типом
    • 1.4 Ухвали в конституційному судочинстві
  • 2 Див.

    також

  • 3 Посилання
    • 3.1 Процесуальні закони
    • 3.2 Рішення Конституційного Суду України, що стосуються можливості оскарження ухвал
    • 3.3 Інше
  • 4 Джерела
  • 5 Коментарі

В україні

Ухвали постановляють суди загальної юрисдикції в Україні у кримінальному, цивільному, господарському і адміністративному провадженні. Крім того, ухвали постановляють Конституційний Суд України і третейські суди.

Класифікація ухвал

Залежно від змісту:

  • ухвали, спрямовані на порушення процесу в справі;
  • ухвали, які перешкоджають виникненню процесу (перетинальні);
  • ухвали, які забезпечують розвиток процесу;
  • ухвали, які перешкоджають подальшому розвитку процесу (заключні).

Залежно від складу суду, яким постановлена ухвала:

За критерієм інстанційності:

  • ухвали суду першої інстанції;
  • ухвали суду апеляційної інстанції;
  • ухвали суду касаційної інстанції;
  • ухвали Верховного Суду України.

За видом судочинства:

  • ухвали в кримінальних справах;
  • ухвали в цивільних справах;
  • ухвали в господарських справах;
  • ухвали в адміністративних справах.

За способом оформлення:

  • ухвали, що виносяться у формі окремого процесуального документа (письмові);
  • ухвали, що заносяться до журналу (протоколу) судового засідання (усні).

За можливістю оскарження:

  • ухвали, що підлягають оскарженню;
  • ухвали, що не підлягають оскарженню.

Окремим видом ухвал є окрема ухвала.

Зміст ухвали

Ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:

  1. вступної частини із зазначенням:
    • дати і місця її постановлення;
    • найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів);
    • імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
  2. описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, що його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою;
  3. мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов до висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;
  4. резолютивної частини із зазначенням:
    • висновків суду;
    • строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Приклади ухвал за типом

Ухвали цивільного суду першої інстанції можуть бути про: 

  • розгляд справи в закритому судовому засіданні
  • проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо і телебаченню
  • закриття провадження в справі
  • відвід судді (суду)
  • залучення або допуску до участі в справі третьої особи
  • призначення опікуна або піклувальника
  • залучення спеціаліста
  • допуск перекладача
  • поновлення або продовження процесуальних строків
  • розшук відповідача
  • відстрочення або розстрочення судових витрат
  • застосування заходів процесуального примусу
  • відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу
  • відкриття наказного провадження
  • залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду
  • прийняття заяви про прийняття судового наказу до розгляду
  • залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення
  • залишення позовної заяви без руху
  • повернення позовної заяви позивачу
  • відкриття провадження у справі чи відмову у відкритті провадження у справі
  • об’єднання вимог в одне провадження
  • роз’єднання кількох вимог у самостійні провадження
  • залишення позовної заяви без розгляду
  • забезпечення доказів
  • призначення експертизи
  • призначення справи до розгляду
  • продовження розгляду справи
  • участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції
  • задоволення клопотання
  • відмову в задоволенні клопотання
  • відкладення розгляду справи на певний строк
  • закриття провадження у справі
  • визнання мирової угоди
  • відмову у визнанні мирової угоди
  • закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами
  • повернення до з’ясування обставин у справі
  • поновлення судового розгляду
  • зауваження щодо технічного запису судового засідання та журналу судового засідання
  • зупинення провадження у справі
  • відновлення провадження у справі
  • внесення виправлень до судового рішення
  • відмову в ухваленні додаткового рішення
  • роз’яснення рішення суду
  • заочний розгляд справи
  • залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення
  • скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку
  • примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу.

Ухвали в конституційному судочинстві

Конституційний Суд України постановляє ухвали про:

  • відкриття конституційного провадження або про відмову у відкритті конституційного провадження;
  • припинення провадження у справі за конституційним поданням, конституційним зверненням;
  • відмову у відкритті провадження;
  • визнання акта Кабінету Міністрів України таким, що відповідає Конституції України;
  • притягнення до відповідальності у разі виявлення неповаги до Конституційного Суду України або перешкоджання проведенню його пленарного засідання.

Процесуальні закони

  • ЦПК
  • КПК
  • ГПК
  • КАСУ
  • Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом
  • Про Конституційний Суд України
  • Про третейські суди

Рішення Конституційного Суду України, що стосуються можливості оскарження ухвал

  • У справі за конституційним зверненням громадянина Суботи Артема Анатолійовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (справа про забезпечення апеляційного оскарження ухвал суду): Рішення від 28 квітня 2010 року № 12-рп/2010
  • У справі за конституційним зверненням громадянина Слободянюка Івана Івановича щодо офіційного тлумачення положення пункту 12 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України: Рішення від 8 липня 2010 року № 18-рп/2010
  • У справі за конституційним зверненням військової частини А 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України: Рішення від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011
  • У справі за конституційним зверненням громадянина Рейніша Леоніда Валерійовича щодо офіційного тлумачення положення пункту 10 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України: Рішення від 22 квітня 2014 року № 4-рп/2014
  • У справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 11113 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв’язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України: Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012

Інше

  • Єдиний державний реєстр судових рішень
  • Усі ухвали Конституційного Суду України з 1997 року

Джерела

  • Цивільний процес України: Підручник / За ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. — К.: Істина, 2011. — 536 с.
  • Цивільний процес: навчальний посібник / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук, О. І. Угриновська та ін. / За ред. Ю. В. Білоусова. — К.: Прецедент, 2005. — 172 с.
  • Штефан О. О. Цивільне процесуальне право України: навч. посіб. / О. О. Штефан. — К.: Юрінком Інтер, 2009. — 360 с.
  • Основи класифікації ухвал суду першої інстанції

Коментарі

  1. ↑ Тільки в кримінальному процесі.

ухвала на обшук, ухвала перевод, ухвала суду, ухвала це

Ухвала Інформацію Про

Ухвала

Ухвала
Ухвала Ви переглядаєте суб єкт.
Ухвала що, Ухвала хто, Ухвала опис

There are excerpts from wikipedia on this article and video

Наш сайт має систему у функції пошукової системи. Вище: «що ви шукали?»ви можете запитати все в системі з коробкою. Ласкаво просимо в нашу просту, стильну і швидку пошукову систему, яку ми підготували, щоб надати вам найбільш точну та актуальну інформацію.

Пошукова система, розроблена для вас, доставляє вам саму актуальну і точну інформацію з простим дизайном і системою швидкого функціонування.
Ви можете знайти майже будь-яку інформацію, яку ви шукаєте на нашому сайті.

На даний момент ми служимо тільки англійською, турецькою, російською, українською, казахською та білоруською мовами. Дуже скоро в систему додані нові мови.

Життя відомих людей дає вам інформацію, зображення і відео про сотні тем, таких як політики, урядові діячі, лікарі, інтернет-сайти, рослини, технологічні транспортні засоби, автомобілі і т. д.

Источник: https://www.turkaramamotoru.com/uk/%D0%A3%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B0-58883.html

Ухвали суду

Page 3

Ухвали суду першої інстанції — це процесуальні документи, якими вирішуються різноманітні питання, що виникають в ході розгляду справи чи у випадку її закінчення без ухвалення рішення.

Ухвалами суду вирішуються питання, спрямовані на виникнення, розвиток або припинення цивільних процесуальних правовідносин, на створення належних умов для всебічного, повного і об’єктивного розгляду та вирішення справи, на реалізацію і захист процесуальних прав суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин.

Класифікувати ухвали суду можна за такими ознаками.

  • 1. За суб’єктною ознакою:
    • а) одноособові — виносяться суддею одноособово головним чином з питань руху справи;
    • б) колегіальні — виносяться судом при колегіальному розгляді справи з питань руху чи закінчення справи без ухвалення рішення.
  • 2. За формою, якої вони набувають:
    • а) протокольні — заносяться до протоколу судового засідання (наприклад, про відкладення розгляду справи);
    • б) у вигляді окремого процесуального документа (наприклад, про припинення провадження в справі).
  • 3. За змістом:
    • а) підготовчі — у них вирішуються питання підготовки справи (наприклад, про призначення експертизи, про розшук відповідача);
    • б) з питань, що виникли при розгляді справи (наприклад, про заміну неналежної сторони);
    • в) заключні — ухвали, що завершують розгляд справи (про припинення провадження і залишення заяви без розгляду);
    • г) із приводу винесеного рішення (наприклад, про роз’яснення рішення);
    • д) окремі ухвали — про розкриті в ході розгляду справи порушення законності посадовими особами чи громадянами або істотні недоліки в роботі підприємств,організацій і установ.

Ухвали виносять у нарадчій кімнаті, а по нескладних питаннях — порадившись на місці.

Новий ЦПК визначає чіткі вимоги до змісту ухвал суду.

Ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з: вступної частини із зазначенням: часу і місця її постановления; прізвища та ініціалів судді (суддів — при колегіальному розгляді); прізвища та ініціалів секретаря судового засідання; імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі; предмета позовних вимог; описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою; мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; резолютивної частини із зазначенням: висновку суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Ухвала, яка постановляється судом не виходячи до нарадчої кімнати, повинна містити мотивувальну та резолютивну частини.

Якщо ухвала має силу виконавчого документа і підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень, така ухвала оформлюється з урахуванням вимог, встановлених Законом України „Про виконавче провадження».

Згідно зі ст. 389 ЦПК, суд є зобов’язаним негайно надіслати ухвалу по скарзі відповідному відділу державної виконавчої служби після набрання нею законної сили для виконання.

Частина 2 цієї статті передбачає дієвий контроль суду за невиконанням ухвали суду про задоволення скарг на неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів оскарження.

У ній закріплюються положення, за якими відповідний відділ державної виконавчої служби зобов’язується повідомити суд і заявника про виконання ухвали не пізніше місячного строку з дня отримання ухвали суду.

На нашу думку, у разі ненадходження такого повідомлення від відділу державної виконавчої служби суд має право постановити окрему ухвалу.

Ухвали суду

Провадження по розгляду і вирішенню цивільних справ у суді завершується прийняттям актів реалізації судової влади — судових рішень. В залежності від характеру вирішених судом питань судові рішення викладаються у двох формах: ухвали і рішення (ст. 208 нового ЦПК України).

Новий ЦПК чітко визначає порядок і форму ухвалення рішень та постановления ухвал суду. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду — суддями, які розглядали справу.

За класифікацією, запропонованою М.Й. Штефаном, залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають, судові рішення (як і позови) поділяються на види:

Рішення про присудження — це постанови суду, якими підтверджуються права, обов’язки та законні інтереси сторін і одна сторона присуджується виконати на користь другої сторони певні дії або утриматися від їх виконання (про стягнення завданої шкоди, авторської винагороди, виселення з жилого приміщення).

Рішення про визнання — постанови суду, якими підтверджується наявність або відсутність між сторонами певних юридичних відносин, певних обставин чи юридичних фактів (визнання права власності, визнання факту родинних відносин громадян тощо).

Конститутивні рішення — постанови суду, спрямовані на зміну чи припинення правовідносин. Ними будуть рішення про виділ частки з спільного майна, припинення договору найму жилого приміщення, розірвання шлюбу та ін.

Рішення суду можуть бути поділені залежно від обсягу вирішених ними питань на завершальні (основні) і додаткові. Завершальними рішеннями повністю вирішені всі правові вимоги, передані на розгляд суду. Додатковими — вирішуються окремі правові вимоги, з приводу яких сторони подавали докази і давали пояснення, котрі не були розв’язані основним рішенням.

В юридичній літературі з цивільного процесу виділяються альтернативні і факультативні рішення суду.

Згідно з діючим цивільно-процесуальним законодавством рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим (ст.202 ЦПК), ухваленим у передбаченому порядку (ст.209ЦПК), викладеним у письмовій формі (ст.211 ЦПК), за встановленим змістом (ст.203 ЦПК), проголошене публічно (ст.212 ЦПК).

Важливою умовою обґрунтованості рішення суду є відповідність його висновків істині — дійсним обставинам справи, правам і обов’язкам сторін. Істина встановлюється тільки в результаті повного, всебічного і об’єктивного дослідження судом всіх обставин справи, на підставі змагальності між заінтересованими особами, із сукупності всіх сторін, явищ, дійсності та їх взаємовідносин.

Негайне виконання судового рішення є виключенням з загального правила і полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно — з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави. Негайне виконання рішень буває обов’язкове і факультативне. Після оголошення рішення суд, який його постановив, не вправі сам його змінити або скасувати (ч.1 ст.213 ЦПК). Допущені в ньому помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному та касаційному порядку. Однак деякі недоліки судового рішення можуть бути, у точно передбачених законом випадках, усунені судом, який постановив рішення, одним з трьох способів: виправлення описки і явної арифметичної помилки; постановлення додаткового рішення; роз’яснення рішення (ст.ст. 213-215 ЦПК).

Ухвали суду першої інстанції — це процесуальні документи, якими вирішуються різноманітні питання, що виникають в ході розгляду справи чи у випадку її закінчення без ухвалення рішення.

Перейти к загрузке файла

  • 1. Конституція України від 28.06.1996 р.

Источник: https://vuzlit.ru/1328803/uhvali_sudu